Іран виступив із суворою заявою, висловлюючи глибоке занепокоєння щодо запропонованого транзитного коридору через південну Вірменію, який є частиною мирної угоди між Вірменією та Азербайджаном, укладеної за посередництва США. Цей коридор, названий «Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання» (TRIPP), розглядається Іраном як потенційна зміна геополітичного ландшафту, яка може загрожувати регіональній безпеці та інтересам Тегерана.
Алі Акбар Велаяті, старший радник Верховного лідера Ірану, заявив 9 серпня 2025 року, що Іран готовий запобігти таким змінам. Він наголосив, що коридор не стане «брамою для найманців Трампа», а радше «могилою для них». Ці заяви пролунали на тлі військових навчань, проведених у північно-західному Ірані, що демонструє рішучість Тегерана протидіяти будь-яким геополітичним зрушенням у регіоні. Іран раніше вітав ширшу мирну угоду між Вірменією та Азербайджаном, але з застереженням, що вона не повинна включати іноземне втручання, яке може підірвати регіональну безпеку.
Мирну угоду між Вірменією та Азербайджаном було підписано 8 серпня 2025 року у Вашингтоні, округ Колумбія, за участю президента США Дональда Трампа. Угода має на меті покласти край десятиліттям конфлікту, включаючи відкриття ключових транспортних шляхів. Коридор TRIPP, який з'єднуватиме Азербайджан з його ексклавом Нахічевань через територію Вірменії, надає Сполученим Штатам ексклюзивні права на розробку. Цей проект, який включатиме залізничні лінії, нафто- та газопроводи, а також оптоволоконні лінії, викликав значний інтерес з боку дев'яти розробників, включаючи три американські компанії.
Іран висловив стурбованість тим, що коридор, який проходить поблизу його кордонів, може відрізати його від Вірменії та решти Кавказу, а також призвести до присутності іноземних сил поблизу його кордонів. Тегеран неодноразово виступав проти цього маршруту, також відомого як Зангезурський коридор, побоюючись, що він змінить кордони, фрагментує Вірменію та обмежить власний регіональний доступ Ірану. Іранські військові навчання в цьому районі були спрямовані на демонстрацію готовності протидіяти такому розвитку подій.
Азербайджан, зі свого боку, висловлює оптимізм щодо потенціалу тривалого миру та регіонального процвітання, що випливає з угоди. Туреччина також привітала коридор. Росія ж закликає до розробки рішень самими країнами регіону, застерігаючи від «сумного досвіду» посередницьких зусиль Заходу на Близькому Сході. Російські офіційні особи вказують, що угода дозволяє Вашингтону поглибити свій вплив у Південному Кавказі, де роль Росії як посередника послабшала після вторгнення в Україну у 2022 році.
Ця новина є актуальною, оскільки вона висвітлює триваючі геополітичні напруженості та розбіжності національних інтересів у стратегічно важливому регіоні. Вона підкреслює складну взаємодію національних інтересів, історичних образ та зовнішньої влади в Кавказькому регіоні, де будь-які нові транспортні шляхи можуть мати значні наслідки для регіональної динаміки та безпеки.