У відповідь на нещодавні масовані повітряні атаки Росії на українську столицю, Франція та Німеччина оголосили про збільшення поставок систем протиповітряної оборони для України. Цей крок, що став результатом зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца в Тулоні, Франція, підкреслює поглиблення стратегічної співпраці між двома ключовими країнами Європейського Союзу у сфері безпеки.
Останні атаки на Київ, які призвели до загибелі щонайменше 23 осіб та пошкодження будівель дипломатичних представництв, зокрема представництва ЄС в Україні, викликали рішучу реакцію європейських лідерів. Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики, Кая Каллас, наголосила на необхідності для Європи відігравати більш активну роль у забезпеченні безпеки України, особливо з огляду на очікування з боку Сполучених Штатів. Вона зазначила, що міністри оборони ЄС висловили широку підтримку розширенню місії ЄС з військового навчання на територію України за умови припинення вогню. Загалом, ЄС вже підготував понад 80 000 українських військових, і ця цифра продовжуватиме зростати.
Заява Макрона та Мерца підкреслює, що, незважаючи на інтенсивні міжнародні дипломатичні зусилля, Росія не виявляє наміру припиняти свою агресивну війну проти України. Лідери обох країн також закликали до посилення санкцій проти Росії, наголошуючи на необхідності їх ефективного впровадження та подальшого зміцнення для максимального тиску на агресора з метою припинення незаконної війни. Франція та Німеччина виступають за це в рамках G7 та ЄС, а також розглядають можливість запровадження санкцій проти компаній з третіх країн, які підтримують російську агресію.
Ці події відбуваються на тлі ширших дискусій у Європейському Союзі щодо надання Україні гарантій безпеки. Розглядається можливість розширення мандату місії ЄС з військової допомоги (EUMAM) для проведення навчань та надання консультацій безпосередньо в Україні після припинення вогню. Це рішення, яке потребує одностайності всіх 27 країн-членів ЄС, є важливим сигналом для Сполучених Штатів, демонструючи готовність Європи брати на себе більшу відповідальність за безпеку континенту. Крім того, обговорюється можливість створення демілітаризованої зони шириною 40 кілометрів між українськими та російськими військами, яка, ймовірно, патрулюватиметься нейтральними миротворчими силами. Збільшення протиповітряної оборони та потенційне розширення навчальних місій свідчать про стратегічний зсув у європейській політиці безпеки, демонструючи непохитну відданість підтримці України у протистоянні російській агресії. Ці кроки відображають усвідомлення того, що безпека України є невід'ємною частиною загальноєвропейської стабільності та миру.