Європарламент ухвалив резолюцію, що закликає країни ЄС збивати російські літаки та дрони

Дев'ятого жовтня 2025 року Європейський парламент ухвалив важливу резолюцію, яка сигналізує про кардинальну переоцінку поточної геополітичної ситуації та має на меті суттєве посилення колективної безпеки Європейського Союзу. У цьому ключовому документі міститься жорстке та однозначне засудження агресивних дій Російської Федерації. Особливу увагу приділено численним інцидентам, пов'язаним із порушенням повітряного простору країн-членів ЄС та НАТО, а також цілеспрямованому застосуванню безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для атак на об'єкти критичної інфраструктури. Депутати Європарламенту назвали такі провокаційні дії «необґрунтованими та такими, що ведуть до подальшої, неприпустимої ескалації» напруги в регіоні.

Згідно з офіційним прес-релізом Європарламенту, ухвалений акт має на меті стимулювати та «заохочує будь-які ініціативи, які дозволять ЄС та його державам-членам вживати "скоординованих, єдиних та співмірних заходів проти всіх порушень їхнього повітряного простору, включно зі знищенням повітряних загроз"». Це положення відображає перехід від пасивного спостереження до проактивної оборони, дозволяючи країнам-членам ефективно нейтралізувати ворожі об'єкти, що становлять небезпеку для їхньої території та громадян.

У тексті резолюції прямо перераховані конкретні випадки незаконного вторгнення у повітряний простір низки східноєвропейських країн, зокрема Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Румунії. Окреме, особливо гостре обурення викликали навмисні атаки дронів по важливих об'єктах, розташованих у Данії, Швеції та Норвегії. Ці події були чітко кваліфіковані як невід'ємна складова «систематичної кампанії ведення війни військовими та гібридними методами», що розцінюється як прямий і неприхований виклик суверенітету та територіальній цілісності Європейського Союзу. Широкий політичний консенсус щодо цієї рішучої позиції підтвердило голосування: переважна більшість депутатів — 469 осіб — підтримали документ, тоді як 97 проголосували «проти» і 38 парламентарів утрималися.

Європарламент звернувся до Ради ЄС та Європейської Комісії із настійним закликом не просто зберегти, а й суттєво наростити результативність та масштаби санкційного тиску на Російську Федерацію. Основна мета цих економічних та політичних кроків — «обмежити її спроможність вести жорстоку війну проти України» та підірвати її військово-промисловий потенціал. Крім того, резолюція вимагає поширення обмежувальних заходів на всі держави, які надають відчутну підтримку Москві у її агресії, включаючи Білорусь, Іран та Північну Корею. Окремої уваги та санкційного контролю набули китайські структури, які постачають критично важливі товари подвійного призначення, що використовуються для виготовлення ракет та безпілотників у РФ.

Також Європейський парламент виступив із важливою фінансовою ініціативою на користь України. Він закликав європейські країни використати всі заморожені російські активи, які перебувають під юрисдикцією ЄС, як надійну заставу для надання значних кредитних коштів українській державі, забезпечуючи її довгострокову фінансову стійкість.

Насамкінець, документ акцентує увагу на необхідності формування більш рішучої та проактивної оборонної доктрини. Європарламент наголосив на важливості надання всеосяжних гарантій безпеки для всіх країн-членів, особливо для тих, що відчувають пряму загрозу на південних кордонах. Це стратегічне бачення корелюється з ініціативами, спрямованими на зміцнення європейського оборонно-промислового комплексу, зокрема, через Європейську програму оборонної промисловості (EDIP) та Фонд сприяння безпеці Європи (SAFE), які безпосередньо підтримують обороноздатність України. Аналітики ринку безпеки вказують на помітний перехід від реактивної політики до довгострокового стратегічного планування у сфері безпеки на східному та південному флангах Європи, що є ознакою нової ери європейської оборони.