Економіка Північної Кореї у 2024 році показала найстрімкіше зростання за останні вісім років, збільшившись на 3,7%. Це найвищий показник з 2016 року, коли зростання становило 3,9%.
Згідно з оцінками Центрального банку Південної Кореї (Банку Кореї, BOK), таке прискорення стало можливим завдяки значному прогресу у виробничому, будівельному та гірничодобувному секторах. Ці галузі отримали поштовх від реалізації внутрішніх політичних ініціатив та розширення економічної співпраці з Росією.
Особливо відзначився сектор важкої хімічної промисловості, який показав рекордне зростання на 10,7%. Це зумовлено збільшенням виробництва металевих виробів для експорту озброєнь до Росії, що свідчить про поглиблення військово-економічних зв'язків між двома країнами. Гірничодобувна промисловість також показала значне зростання на 8,8%, що є найбільшим показником з 1999 року, завдяки збільшенню видобутку вугілля, металів та неметалічних мінералів.
Загальний обсяг зовнішньої торгівлі Північної Кореї у 2024 році склав 2,7 мільярда доларів США, що на 2,6% менше порівняно з попереднім роком. Однак, незважаючи на зменшення загального обсягу торгівлі, експорт зріс на 10,8% і досяг 360 мільйонів доларів США. Основними статтями експорту стали перуки та годинники. Імпорт скоротився на 4,4% до 2,34 мільярда доларів США.
Банк Кореї зазначає, що Північна Корея активно впроваджує національні проєкти розвитку, включно з п'ятирічним планом економічного розвитку, та розширює економічну співпрацю з Росією. Ці кроки, на думку аналітиків, сприяють зміцненню економіки країни, незважаючи на міжнародні санкції. Зростання у виробничому секторі, зокрема у важкій хімічній промисловості, безпосередньо пов'язане з попитом з боку Росії на оборонну продукцію.
Номінальний валовий національний дохід на душу населення Північної Кореї у 2024 році оцінюється в 1239 доларів США, що становить лише 3,4% від показника Південної Кореї. Це підкреслює значний розрив в економічному розвитку між двома країнами. Однак, поточні тенденції вказують на те, що співпраця з Росією стає ключовим фактором для підтримки та стимулювання економічного зростання Північної Кореї, надаючи їй можливість частково компенсувати вплив міжнародних обмежень.