Перша магнітна буря 2026 року: Сонце «привітало» Новий рік потужним спалахом класу M7.1

Автор: Uliana S.

Вибух M7.1 стався о 13:51 UTC на December 31, 2025 з Active Region sunspot 4324.

Поки світ зустрічав 2026 рік, наша найближча зірка, Сонце, продемонструвала свою нестримну енергію. Останнього дня 2025 року, а саме між 13:12 та 14:11 за Всесвітнім координованим часом (UTC), на Сонці зафіксовано потужний спалах, класифікований як M7.1. Цікаво, що для мешканців Далекого Сходу Росії, які перебували у часовому поясі UTC+10, пік цієї сонячної активності практично збігся з першими миттєвостями Нового року.

M7.1 спалах

Це було не просто чергове космічне явище. Згаданий спалах супроводжувався викидом корональної маси (CME), значна частина якого була спрямована безпосередньо у бік нашої планети. За розрахунками фахівців із сонячної фізики, цей плазмовий «снаряд» повинен досягти магнітосфери Землі вже за кілька діб, спровокувавши першу помітну геомагнітну бурю поточного року. За попередніми прогнозами, найвищий рівень збурень очікується у ніч із 2 на 3 січня 2026 року.

Модель NASA для корональної масової викиду від спала M7.1 у активній зоні 4324 вказує на ймовірне тангенційне зіткнення 2 січня.

Наразі прогнозується подія рівня G2, що відповідає помірній бурі. Проте, існує приблизно 30-відсоткова ймовірність того, що інтенсивність явища може зрости до рівня сильної бурі, позначеної як G3. Це значно підвищує потенційний вплив на нашу інфраструктуру.

Особливої уваги заслуговує точність цього прогнозу та його прив'язка до конкретних дат. На відміну від багатьох інших подій космічної погоди, розвиток цього явища було змодельовано заздалегідь. Це яскраво ілюструє, наскільки зросли можливості сучасної геліофізики у сфері передбачення.

Сама новорічна ніч, незважаючи на наявність на Сонці активної «корональної діри» — зони з відкритим магнітним полем, — минула відносно тихо. Лише у найвищих широтах, понад 65° (наприклад, у північних регіонах Росії, Скандинавії чи Північній Канаді), спостерігалися слабкі поляризаційні ефекти, які у більшості інших регіонів були приховані хмарністю.

Очікувана буря рівня G2 має потенціал не лише розширити ареал видимості північного сяйва до широт 50-55° (зони, де розташовані такі міста, як Київ, Ванкувер чи Берлін), але й створити помітні перешкоди для функціонування енергосистем, навігаційних мереж та супутникового зв'язку. Водночас, загальний прогноз на січень 2026 року залишається переважно спокійним, отримуючи «зелений» індекс геомагнітної активності. Це суттєво відрізняється від бурного початку 2025 року, коли потужні сонячні шторми почалися вже у перших числах січня.

Таким чином, перша магнітна буря 2026 року обіцяє стати не лише захоплюючим астрономічним видовищем для спостерігачів по всьому світу, але й важливим випробуванням для моделей прогнозування космічної погоди. Від точності цих моделей сьогодні дедалі більше залежить стабільність нашої високотехнологічної інфраструктури.

10 Перегляди

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.