Концепція гравітації, що розвивається, запропонована Еріком Верлінде в 2010 році, припускає, що гравітація не є фундаментальною силою, а явищем, яке виникає із заплутування інформації в просторі-часі.
У лютому 2025 року Даніель Карні та його команда опублікували дослідження, в якому детально описані мікроскопічні квантові моделі, що підтримують гравітацію, що розвивається. Вони припускають, що закон гравітації Ньютона може випливати з екстремізації вільної енергії кубітів.
Інше дослідження, опубліковане в червні 2025 року, досліджує модифіковану теорію Бранса-Діке, отриману з ентропійної гравітації Верлінде. Ця модель вводить функцію деформації, змінюючи гравітаційну взаємодію.
Наукова спільнота активно вивчає наслідки гравітації, що розвивається, прагнучи узгодити її з квантовою механікою та розв'язати такі таємниці, як темна матерія та темна енергія. Згідно з дослідженнями, спостереження за карликовими галактиками показують, що їхня структура не відповідає прогнозам моделей темної матерії, що може свідчити на користь альтернативних теорій гравітації, таких як гравітація, що розвивається.
Дослідження показало, що гравітація, що розвивається, може пояснити криві обертання галактик без необхідності темної матерії, що робить її альтернативою стандартній космологічній моделі. Ці результати підкреслюють зростаючий інтерес до вивчення альтернативних теорій гравітації, які можуть запропонувати нові перспективи на фундаментальні питання про Всесвіт.