Дослідники з Університету Меріленда в США експериментально підтвердили існування уявного часу, концепції, яка раніше вважалася виключно математичною.
Їхні висновки, опубліковані у журналі Physical Review Letters, відкривають нові можливості для науки і технологій. Це відкриття може суттєво вплинути на розвиток зберігання даних та обчислювальної техніки, роблячи їх більш ефективними.
Крім того, це сприяє розумінню процесів сплутування інформації, які відбуваються, коли світло проходить через різні матеріали. Уявний час допомагає вирішувати гравітаційні сингулярності, що спрощує складні проблеми у фізиці.
У квантовій механіці уявний час отримується з реального часу через обертання Віка. Його використовують у квантовій механіці та статистичній фізиці. При скінченній температурі функція Гріна стає періодичною в уявному часі з періодом 2β = 2/T.
Фур'є-перетворення тоді містить лише дискретний набір частот, відомий як частоти Мацубари. У космології уявний час допомагає згладити гравітаційні сингулярності, що заважає виконанню звичайних законів нашого простору.
Однак використання уявного часу може уникнути цих сингулярностей, відкриваючи нові горизонти для технологій та фундаментальної науки.