Протягом більше століття фізики стикаються з фундаментальною несумісністю: зіткненням між теорією загальної відносності Ейнштейна та квантовою механікою. Ці два стовпи сучасної фізики, хоча й неймовірно успішні у своїх відповідних областях, не можуть узгодитися при спільному застосуванні, наприклад, усередині чорної діри.
Нова теорія, запропонована Мікко Партаненом з Університету Аалто у Фінляндії, пропонує потенційне рішення. Опублікована в журналі Reports on Progress in Physics, ця новаторська робота кидає виклик існуючим припущенням, переформулюючи рівняння гравітації. Цей підхід спрямований на подолання розриву між загальною теорією відносності та квантовою механікою.
Фінські вчені припускають, що гравітацію можна описати як взаємодію між чотирма полями, подібно до того, як працює електромагнетизм. Це контрастує з поглядом Ейнштейна на гравітацію як викривлення простору-часу. Цей новий погляд поміщає теорію в рамки калібрувальних теорій, які пояснюють, як взаємодіють частинки.
У разі підтвердження, ця теорія може революціонізувати наше розуміння Всесвіту. Вона може допомогти пояснити роботу та походження чорних дір і навіть Великого вибуху. Більше того, вона може надати відповіді на давні загадки, такі як дисбаланс між матерією та антиматерією у Всесвіті.
Теорія все ще знаходиться на ранніх стадіях, наступним кроком є повна математична демонстрація. Це передбачає процес, який називається перенормуванням, щоб підтвердити здатність теорії вирішувати нескінченності в обчисленнях. Потенційний вплив цього дослідження величезний, обіцяючи змінити наше розуміння космосу.