Неймовірний прорив: 15-річний Лоран Симонс здобув ступінь PhD з квантової фізики

Відредаговано: an_lymons

П'ятнадцятирічний бельгієць Лоран Симонс завершив свій вражаючий академічний шлях, успішно захистивши докторську дисертацію (PhD) з квантової фізики у престижному Антверпенському університеті наприкінці 2025 року. Це досягнення вважається одним із найшвидших в історії сучасної науки, адже зазвичай подібна робота вимагає понад десяти років наполегливої праці. Захист, що відбувся цього тижня, ознаменував фінал його стрімкого навчання, яке розпочалося ще до того, як більшість дітей ідуть до школи.

Феноменальна академічна траєкторія

Кар'єра Симонса розвивалася зі швидкістю світла. Він закінчив середню школу вже у вісім років, а до свого десятого дня народження вже був студентом університету. Його освітній маршрут був надзвичайно інтенсивним:

  • Ступінь бакалавра з фізики було здобуто лише за 18 місяців.
  • Магістратуру з фізики він завершив менш ніж за два роки, навчаючись також в Антверпенському університеті.
  • У віці 12 років Лоран вже мав на руках магістерський диплом.

Дослідження, представлені у його докторській роботі, були зосереджені на складній темі бозе-поляронів у надплинних та надтвердих тілах, що тісно пов'язано з конденсатами Бозе-Ейнштейна. Юний науковець активно долучався до міжнародної наукової спільноти, працюючи в Інституті квантової оптики Макса Планка у Німеччині. Його дисертація охоплювала такі передові галузі, як квантова заплутаність та багатокубітні системи — одні з найбільш заплутаних аспектів сучасної теоретичної фізики.

Амбіції та етичні дилеми

Симонс має грандіозні плани, що виходять за межі фізики: він прагне допомогти людству створити «суперлюдей», зосередившись на подовженні життя та подоланні біологічного старіння. Його коефіцієнт інтелекту становить 145, що беззаперечно відносить його до інтелектуальної еліти планети. Проте, такі амбітні цілі викликають серйозні дискусії у наукових колах, адже вони порушують низку потенційних етичних питань, які не можна ігнорувати.

Батьки Лорана, Олександр та Лідія Симонс, продемонстрували свою відданість фундаментальній науці. Вони відхилили привабливі пропозиції від провідних технологічних корпорацій Сполучених Штатів та Китаю, натомість підтримавши медичні та наукові прагнення сина.

Історичний контекст та нові наукові обрії

Попередній рекордсмен, Карл Вітте, отримав свій науковий ступінь у 1814 році, маючи 13 років. Лоран Симонс перевершив цей історичний показник, хоча і не настільки значно, як могло б здатися на перший погляд, враховуючи різницю в епохах. Наразі Симонс вже розпочав роботу над здобуттям свого третього наукового ступеня у Мюнхенському центрі Гельмгольца. Його новий фокус — медицина, зокрема застосування штучного інтелекту, що підкреслює його глибоку схильність до міждисциплінарних досліджень.

Незважаючи на шалену наукову діяльність, батьки приділяють велику увагу збереженню балансу у житті підлітка. Лоран знаходить час для відпочинку: він захоплюється грою у Fortnite та переглядом фільмів кіновсесвіту Marvel у колі своїх друзів. Лоран Симонс, який народився 26 грудня 2009 року в бельгійському місті Остенде, став яскравим прикладом того, як неординарний науковий потенціал може розквітнути у сучасному світі. Його унікальний шлях надихає, але водночас змушує суспільство замислитися над межами наукового прогресу.

46 Перегляди

Джерела

  • Newpost.gr

  • The Times of India

  • ThePrint

  • Science Alert

  • The Brussels Times

  • The Brighter Side of News

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.