Нова теорія, опублікована в журналі Physical Review Research, пропонує революційний погляд на ранні моменти Всесвіту. Вона припускає, що гравітаційні хвилі, а не гіпотетичні частинки інфлатони, є основною силою, що керує розширенням космосу та розподілом матерії. Ця концепція кидає виклик усталеним уявленням, які покладалися на існування інфлатонів для пояснення космологічної інфляції.
Гравітаційні хвилі, які є викривленнями простору-часу, спричиненими масивними об'єктами, такими як чорні діри або нейтронні зорі, несуть інформацію про космічні події. На відміну від попередніх теорій, які припускали, що швидке розширення Всесвіту було спричинене інфлатонами, ця нова модель стверджує, що самі гравітаційні хвилі, породжені тензорними збуреннями у просторі-часі, могли створити флуктуації щільності в первинній плазмі. Ці флуктуації, у свою чергу, відповідальні за формування перших зірок, галактик і чорних дір, тим самим стимулюючи розширення Всесвіту. Теорія, запропонована командою під керівництвом Рауля Хіменеса з Університету Барселони, пропонує простіший і перевірений підхід, який не потребує спекулятивних елементів. Вона базується на добре встановленому космічному стані, відомому як простір де Сіттера, який узгоджується з поточними спостереженнями темної енергії. Дослідники вважають, що природні квантові флуктуації у просторі-часі, тобто гравітаційні хвилі, були достатніми для створення первинних відмінностей у щільності, які призвели до формування космічної структури.
Відкриття гравітаційних хвиль у 2015 році за допомогою обсерваторії LIGO стало значним досягненням, що підтвердило передбачення Альберта Ейнштейна. Ці хвилі, що поширюються зі швидкістю світла, несуть інформацію про найекстремальніші події у Всесвіті. Нещодавні дослідження NANOGrav, які виявили фоновий шум гравітаційних хвиль, свідчать про присутність низькочастотних хвиль, що походять від злиття надмасивних чорних дір або подій раннього Всесвіту. Це відкриття, яке стало результатом майже 50 років зусиль, надає нове вікно для розуміння еволюції космосу. Хоча ця нова теорія пропонує елегантне пояснення раннього розвитку Всесвіту без необхідності у гіпотетичних частинках, вона потребує подальшої перевірки та експериментального підтвердження. Майбутні спостереження, зокрема за допомогою нових поколінь детекторів гравітаційних хвиль, будуть вирішальними для підтвердження або спростування цієї новаторської гіпотези, що потенційно розширить наше розуміння космічного походження та еволюції.