Нове відкриття: Роль розплавленого сульфіду у формуванні ранніх планетних ядер змінює планетарну науку

"Ми дійсно могли бачити в повних 3D-візуалізаціях, як сульфідні розплави рухалися через експериментальний зразок, проникаючи в тріщини між іншими мінералами", - сказав Крослі. Це новаторське спостереження, частина дослідження, опублікованого в Nature Communications, знаменує зміну парадигми в нашому розумінні того, як формуються планети. Дослідження, проведене вченими з Космічного центру імені Джонсона NASA, надає перші прямі докази того, що розплавлений сульфід, а не метал, може мігрувати через тверду породу та сприяти формуванню ядра планети. Це відкриття кидає виклик давній вірі в те, що формування ядра вимагає великомасштабного плавлення планетарного тіла. Експерименти команди показали, що на зовнішніх околицях Сонячної системи, де сірка та кисень рясні, ці елементи діють як сіль для доріг, знижуючи температуру плавлення металів. Це дозволяє розплавленому сульфіду проникати через тверду породу, зрештою утворюючи ядро. Цей процес міг відбутися набагато раніше в історії планети, ніж вважалося раніше. Використовуючи передові методи, такі як рентгенівська комп'ютерна томографія, дослідники створили детальні 3D-візуалізації процесу. Вони також проаналізували мікроелементи в метеоритах, знайшовши докази проникнення сульфіду. Це нове розуміння особливо актуальне для Марса, який демонструє ознаки раннього формування ядра. Результати показують, що ядро Марса, можливо, сформувалося більш ефективно завдяки його багатому на сірку складу. Це відкриття має наслідки для того, як вчені інтерпретують дані з космічних апаратів і аналізують зразки з місій на Місяць, Марс та інші планети. Це також ставить нові питання про датування подій формування ядра за допомогою радіогенних ізотопів. Це дослідження відкриває нові можливості для розуміння еволюції кам’янистих тіл у нашій Сонячній системі та за її межами.