Група з Канади та Японії досягла новаторського результату: вперше спостерігала надплинність молекулярного водню. Це явище, яке раніше спостерігалося лише в гелії, передбачає, що речовина тече без опору, ніби її частинки не взаємодіють.
Надплинність виникає, коли певні рідини наближаються до абсолютного нуля, зазнаючи фазового переходу до стану нульової в'язкості, що докорінно змінює їхню поведінку. «Це відкриття поглиблює наше розуміння квантових рідин і може надихнути на більш ефективні способи зберігання та транспортування водню для чистої енергії», — заявив професор Такамаса Момосе з Університету Британської Колумбії.
Щоб подолати проблему затвердіння водню при -259 °C, що значно вище абсолютного нуля (-273,15 °C), команда обмежила невеликі кластери молекул водню в гелієвих нанокраплях, досягнувши -272,25 °C. Потім вони ввели молекулу метану у водневий кластер і обертали її за допомогою лазерних імпульсів.
Обертова молекула метану слугувала індикатором: її обертання без тертя сигналізувало про надплинну поведінку навколишнього водню. Дійсно, з 15-20 молекулами водню в кластері метан обертався без опору, підтверджуючи надплинний стан.
Хоча безпосереднє застосування не є миттєвим, потік надплинного водню без тертя може надихнути нові технології для транспортування та зберігання водню, що має вирішальне значення для просування рішень чистої енергії. Водень, який використовується у паливних елементах, що виділяють лише воду, стикається з інфраструктурними проблемами у виробництві, зберіганні та транспортуванні. Це відкриття може прокласти шлях до практичних варіантів чистого палива.