Водень досягає надплинності в наномасштабі: потенціал для розвитку чистої енергетики

У новаторському дослідженні науковці з Університету Британської Колумбії у Ванкувері, Канада, підтвердили, що водень може досягати надплинності в наномасштабі, підтверджуючи теоретичне передбачення, зроблене півстоліття тому. Надплинність, квантовий стан, в якому припиняється тертя, вперше спостерігалася в гелії в 1936 році. Щоб досягти цього, команда під керівництвом Такамаси Момосе та Хацукі Отані уклала невеликі кластери молекул водню в нанокраплі гелію за надзвичайно низьких температур (-272,25 градуса Цельсія). Потім молекула метану була вбудована у водневий кластер і оберталася за допомогою лазерних імпульсів. Обертовий метан діяв як індикатор: якщо він обертався без опору, це означало надплинність у навколишньому водні. Це відбувалося, коли кластер містив від 15 до 20 молекул водню. Це відкриття має потенційні наслідки для технології водневих паливних елементів. Водень, який виробляє лише воду як побічний продукт, стикається з перешкодами у виробництві, зберіганні та транспортуванні. Безперешкодний потік надплинного водню може прокласти шлях до інноваційних технологій, які дозволять більш ефективно транспортувати та зберігати водень, просуваючи рішення в галузі чистої енергетики.