Археологи виявили переконливі докази того, що Помпеї були повторно заселені після руйнівного виверження Везувію у 79 році н.е. Вважається, що вцілілі, які не мали змоги переїхати, повернулися до зруйнованого міста, ймовірно, до них приєдналися інші, які шукали притулку та цінних речей. Габріель Зухтрігель, директор Археологічного парку Помпеїв, описав знахідки як «неформальне поселення, де люди жили в небезпечних умовах». Повторно заселені території перетворили колишні перші поверхи на комори з печами та млинами, що свідчить про значні зміни в соціальній та економічній структурі міста. Ці відкриття доповнюють поточні розкопки, які нещодавно принесли знахідки статуй у натуральну величину та картин Діоніса, а також великої приватної лазні. Ці знахідки разом дають більш глибоке розуміння стійкості Помпеїв та життя їхніх мешканців після катастрофічної події.
Дослідження, проведені Археологічним парком Помпеїв, підтверджують, що після виверження 79 року н.е. місто стало притулком для тих, хто не мав інших варіантів. Ці люди жили серед руїн, перетворюючи верхні поверхи будівель на житлові приміщення, а нижні — на комори з печами та млинами. Це поселення, яке існувало в умовах відсутності типової для римського міста інфраструктури та послуг, проіснувало до V століття н.е. Приблизно 15-20% населення Помпеїв загинуло під час виверження, переважно від термічного шоку. Попри те, що місто було поховане під шарами попелу, воно було добре збережене, що дозволило провести подальші дослідження. Ці знахідки кидають світло на стійкість людського духу та здатність адаптуватися до надзвичайних обставин, пропонуючи унікальний погляд на життя після катастрофи.