Нове дослідження, опубліковане в PLOS One, припускає, що розвиток шумерської цивілізації був значною мірою зумовлений взаємодією річок, припливів та осадів у верхів'ях Перської затоки. Дослідники Лівіу Джосан з Океанографічної установи Вудс-Хоул та Рід Гудман з Університету Клемсона розробили палеоекологічну модель, яка показує, як припливні динаміки впливали на ранній розвиток сільського господарства та соціополітичної складності в Шумері.
Приблизно 7000-5000 років тому Перська затока простягалася значно далі вглиб суші, а припливи двічі на день заносили прісну воду в нижні течії Тигру та Євфрату. Це явище, відоме як припливна іригація, дозволило раннім громадам досягати високих врожаїв без необхідності масштабних інженерних споруд, використовуючи короткі канали для зрошення полів та фінікових гаїв. Ця надійна гідрологія сприяла інтенсивному та різноманітному сільському господарству, що, у свою чергу, стимулювало зростання населення та соціальний розвиток.
Однак, з часом річки, несучи осад, поступово формували дельти, що призвело до зменшення припливного доступу до внутрішніх територій. Втрата припливів приблизно 5000 років тому спричинила екологічну та економічну кризу. Це змусило шумерські спільноти розробити масштабні системи зрошення та захисту від повеней, що стало ключовим фактором для настання "золотого віку" Шумеру. Ці масштабні проєкти вимагали значної координації, централізованої влади та нових ідеологій державності, що свідчить про те, як природні зміни стимулювали соціальні та політичні інновації.
Дослідження, що поєднує супутникові дані, палеоекологічні проксі-записи та археологічні зразки з Телль аль-Хіба (стародавнє місто Лагаш), реконструює давній ландшафт узбережжя Шумеру. Це дає цінне розуміння того, як стародавні цивілізації взаємодіяли з природними системами для розвитку стійких сільськогосподарських практик та стійких міських рішень. Висновки дослідження підкреслюють важливість розуміння взаємозв'язку між природним середовищем та людським розвитком, пропонуючи цінні перспективи для вирішення сучасних екологічних та міських викликів.