Віруси та визначення життя: дебати тривають Археї Асгарда проливають світло на походження складного життя

Наукова спільнота продовжує сперечатися про те, чи можна вважати віруси живими організмами. Віруси мають генетичний матеріал (РНК або ДНК) і еволюціонують, але у них відсутній механізм метаболізму, і для розмноження вони залежать від клітин-господарів. Багато хто розглядає їх як «сутність на межі життя», що відіграють роль в еволюції та регулюванні екосистем. Дослідження в галузі вірусології стимулювали розвиток нових технологій у генній терапії та розробці вакцин. Нові дослідження показують, що археї Асгарда, стародавні одноклітинні мікроби, можуть містити відповіді на питання про походження складного життя. Виявлені у 2015 році в глибоководних відкладеннях, ці археї мають схожість зі складними організмами. Команда професора Мартіна Пилхофера з ETH Zurich вивчила *Lokiarchaeum ossiferum*, архею Асгарда, виділену дослідниками з Віденського університету. Вони виявили, що вона має структури, типові для еукаріотів. За словами Пилхофера, «білок актину в цьому виді дуже схожий на білок, знайдений в еукаріотах». Крім того, дослідники ETH виявили, що тубуліни Асгарда утворюють мікротрубочки, аналогічні мікротрубочкам еукаріотів, хоча й меншого розміру. Ці результати показують, що цитоскелет був важливим кроком в еволюції еукаріотів, потенційно дозволяючи археям Асгарда взаємодіяти та поглинати бактерії.