Ферміонна темна матерія як альтернатива надмасивній чорній дірі Стрілець A*

У лютому 2026 року міжнародна група дослідників у галузі астрофізики опублікувала в авторитетному науковому виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society революційну гіпотезу. Ця робота ставить під сумнів домінуючу теорію про те, що в самому серці Чумацького Шляху розташована надмасивна чорна діра Стрілець A* (Sgr A*). Вчені припускають, що потужний гравітаційний вплив у ядрі нашої галактики може бути зумовлений не класичною сингулярністю, а існуванням надзвичайно щільного скупчення ферміонної темної матерії.

Розробкою цієї інноваційної моделі займалися провідні фахівці Валентина Креспі та Карлос Аргуельєс, які представляють Інститут астрофізики Ла-Плати. Їхня концепція базується на постулаті, що надщільне ядро з темної матерії, яке складається з легких субатомних частинок (ферміонів), та розлоге гало темної матерії Галактики є двома різними проявами однієї і тієї ж фундаментальної субстанції. Така модель прагне уніфікувати пояснення фізичних явищ на різних галактичних рівнях, включаючи специфічний рух S-зірок, які обертаються навколо галактичного центру зі швидкостями, що сягають кількох тисяч кілометрів на секунду.

Одним із найвагоміших аргументів на користь ферміонної моделі є її повна відповідність даним останніх наукових спостережень. Зокрема, результати розрахунків узгоджуються з показниками місії Gaia DR3 Європейського космічного агентства, яка провела детальне картування кривої обертання зовнішнього гало Чумацького Шляху. Крім того, автори впевнені, що їхня теоретична структура не суперечить знаменитому зображенню «тіні чорної діри» навколо Sgr A*, отриманому колаборацією Event Horizon Telescope (EHT) у 2022 році. Як зазначила Валентина Креспі, щільне ядро темної матерії цілком здатне імітувати ефект викривлення світла, створюючи центральну темну область, оточену яскравим кільцем випромінювання.

Традиційно існування Стрільця A* виводилося з аналізу гравітаційного поля, що потребує наявності об'єкта з масою близько чотирьох мільйонів мас Сонця, зосередженого в об'ємі, меншому за радіус орбіти Плутона. Проте запропонована альтернативна структура, що складається з ферміонів, здатна відтворювати ці гравітаційні ефекти без необхідності залучення концепції сингулярності. Важливо, що ця гіпотеза також пропонує вирішення давньої проблеми, пов'язаної з відсутністю очікуваної високої концентрації темної матерії в центрах галактик, що спостерігається в межах класичних космологічних моделей.

Попри очевидні теоретичні переваги нової концепції, дослідники визнають, що наявні дані про внутрішню зоряну динаміку поки що не дозволяють однозначно виключити сценарій із чорною дірою. Для остаточного розв'язання цієї наукової дилеми астрономічна спільнота з нетерпінням очікує результатів майбутніх спостережень. Особливі надії покладаються на дані, які планується отримати за допомогою масиву телескопів Черенкова (CTA), запуск якого заплановано на 2026 рік. Це наукове протистояння знаменує собою надзвичайно важливий етап у глобальному переосмисленні природи галактичних центрів та еволюції Всесвіту.