Астрономи зафіксували примітивну галактику Y1: Зореутворення у 180 разів інтенсивніше, ніж у Чумацькому Шляху

Міжнародна група астрономів 12 листопада 2025 року здійснила значне відкриття, ідентифікувавши ранню галактику, позначену як Y1. Цей об’єкт демонструє надзвичайно високі темпи формування зірок. Зокрема, галактика Y1 продукує нові зорі зі швидкістю, що у 180 разів перевищує показники нашої рідної галактики, Чумацького Шляху. Ці дані є безцінними для глибшого розуміння механізмів ранньої еволюції галактичних структур у Всесвіті.

Спостереження проводилися із залученням потужних інструментів, серед яких ключову роль відіграли Атакамська велика міліметрова/субміліметрова решетка (ALMA) та космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST). Світло, яке ми фіксуємо від Y1, подолало відстань у 13,4 мільярда світлових років. Це означає, що ми бачимо галактику такою, якою вона була лише через 600 мільйонів років після події Великого Вибуху. Таке швидке зростання масивних і яскравих об’єктів на такому ранньому етапі кидає серйозний виклик існуючим теоретичним моделям раннього космосу.

Провідну роль у цьому дослідженні відіграв Том Бакс із Технологічного університету Чалмерса (Швеція), який виступив головним автором публікації. Серед співавторів також значаться Йоічи Тамура з Університету Нагої та Лора Соммовіго. Їхня спільна робота дозволила розшифрувати сигнали, що надходять від Y1. Дослідники зафіксували випромінювання від збуджених атомів водню та кисню, що слугувало прямим підтвердженням високої активності.

Том Бакс дійшов висновку, що значна частина спостережуваного світла походить від перегрітого космічного пилу, який фактично маскує інтенсивний процес зореутворення. Це підтверджує гіпотезу про те, що подібні «надгарячі фабрики зірок» могли бути досить поширеним, хоча й короткочасним, явищем на зорі становлення Всесвіту. Йоічи Тамура, аналізуючи отримані спектральні дані, зазначив, що зафіксована температура однозначно вказує на те, що Y1 є колосальним центром зіркового виробництва.

Вимірювання, проведені ALMA на довжині хвилі 0,44 міліметра, встановили температуру пилу в галактиці приблизно на рівні 90 Кельвінів (що відповідає близько -180°C). Хоча ця температура може здатися не надто високою за земними мірками, вона суттєво перевищує показники будь-якої іншої порівнянної галактики того ж космічного віку. Лора Соммовіго наголосила, що висока світність зумовлена винятковою ефективністю невеликого об’єму гарячого пилу у формуванні світил, а не великою кількістю старих зірок. Це може стати розгадкою давньої загадки щодо надлишку пилу, який JWST фіксував у молодих галактиках, адже він не встигав утворитися зі старих зірок.

Важливість цього відкриття полягає у його здатності переглянути усталені парадигми еволюції Всесвіту. Науковці припускають, що такі галактики, які працюють на межі своїх можливостей, могли бути численними у ранньому космосі. Для порівняння, згадується галактика J0107a, виявлена у травні 2025 року, яка існувала 11,1 мільярда років тому. J0107a була у понад десять разів масивнішою за Чумацький Шлях і формувала зорі у 300 разів швидше. Однак, на відміну від J0107a, чиє зростання стимулювалося швидким накопиченням газу в центрі, Y1 демонструє екстремальну ефективність саме завдяки пиловій компонента.

Сукупні дані, отримані завдяки JWST та ALMA, підкреслюють критичну необхідність високоточних спостережень для точного картування найдавніших космічних структур. Дослідження, опубліковане у престижному виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, підтверджує: ми зазираємо в епоху, коли Всесвіт був набагато динамічнішим у плані зореутворення, ніж вважалося раніше. Учені вже планують наступні етапи детальних досліджень із використанням ALMA, щоб ретельно вивчити внутрішню динаміку Y1 та з’ясувати механізми, що стоять за такою неймовірною продуктивністю.