Північний Китай переживає серйозні повені після інтенсивних злив, внаслідок яких загинуло щонайменше 13 людей, а кілька осіб досі вважаються зниклими безвісти. Місто Ордос у Внутрішній Монголії зазнало особливого удару: рятувальні команди виявили три тіла у паводкових водах. Занепокоєння залишається щодо трьох осіб, які зникли безвісти поблизу річки Хуанхе, приблизно за 70 кілометрів звідти.
Уражений район отримав понад 204 міліметри дощу менш ніж за добу, що більш ніж удвічі перевищує середній показник для серпня. Ця екстремальна погодна подія сталася після періоду безпрецедентних злив у Гонконзі на початку серпня, коли випало понад 350 міліметрів опадів, що спричинило масштабні збої. У відповідь на зростаючу кризу китайський уряд виділив понад один мільярд юанів (139 мільйонів доларів США) на допомогу у відновленні. Ця фінансова підтримка призначена для пересадження рослин, дренажу сільськогосподарських угідь та ремонту інфраструктури в таких регіонах, як Внутрішня Монголія.
Історично річка Хуанхе відома своїми руйнівними повенями, які спричиняли значні людські жертви та зміни русла річки. За останні 2000 років річка Хуанхе зазнала повеней понад 1000 разів, а в період з 595 р. до н. е. по 1946 р. н. е. сталося 1593 повені, що призвело до зміни її русла 26 разів. Ці повені, зокрема, у 1887 році, коли загинуло від 900 000 до 2 мільйонів людей, та у 1931 році, коли загинуло від 1 до 4 мільйонів людей, вважаються одними з найсмертоносніших стихійних лих в історії.
Екстремальні погодні явища, пов'язані зі зміною клімату, стають все більш частими та інтенсивними. Експерти пов'язують ці змінені погодні патерни зі зміною клімату, що призводить до переміщення тисяч людей та загрожує мільярдами доларів економічних збитків. У Гонконзі в серпні 2025 року було зафіксовано рекордну кількість опадів, що спричинило збої в роботі аеропортів, закриття шкіл та судів, а також затоплення доріг. Загалом, у серпні випало понад 350 мм опадів, що є найвищим показником за місяць з 1884 року. Це свідчить про зростаючу вразливість як міських, так і сільських громад до кліматичних катастроф та нагальну потребу у посиленні систем адаптації до зміни клімату та раннього попередження.