Літо 2025 року стало свідком безпрецедентної хвилі лісових пожеж на Піренейському півострові, що призвело до знищення понад 640 000 гектарів в Іспанії та Португалії. Це становить приблизно дві третини загальної площі, випаленої пожежами в Європі цього року. Трагічні наслідки включають щонайменше вісім людських жертв та евакуацію понад 35 000 осіб.
Дослідження, проведене Всесвітньою метеорологічною організацією (World Weather Attribution, WWA), виявило, що людський фактор, зокрема зміни клімату, збільшив ймовірність екстремальних теплових хвиль та пов'язаних з ними лісових пожеж на Піренейському півострові у 2025 році в 40 разів. Ці погодні умови виявилися приблизно на 30% інтенсивнішими порівняно з доіндустріальною епохою. За оцінками WWA, без впливу зміни клімату такі екстремальні події траплялися б лише раз на 500 років, тоді як за поточних умов глобального потепління їх можна очікувати кожні 15 років.
Наслідки цих подій відчуваються не лише в масштабах знищеної природи, але й у соціальному та економічному вимірах. Пожежі спричинили значні викиди вуглецю, погіршення якості повітря та порушення інфраструктури, включаючи зупинку руху швидкісних поїздів. Уряд Іспанії, усвідомлюючи серйозність ситуації, представив 10-пунктовий план для посилення готовності до кліматичних катастроф. Цей план передбачає тісну координацію з сусідніми Португалією та Францією, а також включає заходи з покращення управління лісами, такі як випас худоби, контрольовані випалювання та розчищення рослинності.
Експерти наголошують на нагальній потребі впровадження ефективних практик управління земельними ресурсами. Це включає традиційні методи, як-от випас худоби, що допомагає зменшити кількість горючого матеріалу, а також сучасні підходи, як-от контрольовані випалювання та регулярне очищення лісової підстилки. Такі заходи, що застосовуються в комплексі, можуть суттєво зменшити ймовірність виникнення та поширення руйнівних лісових пожеж. Ситуація на Піренейському півострові є яскравим прикладом того, як зміни клімату трансформують природні процеси, вимагаючи від суспільства переосмислення підходів до безпеки та сталого розвитку.