Китайські дослідники з Гуанчжоуського інституту геохімії Китайської академії наук зробили революційне відкриття, яке змінює наше розуміння життя на Землі. Вони виявили механізм, завдяки якому мікробне життя може існувати глибоко під поверхнею планети, використовуючи енергію, що виділяється під час землетрусів. Це відкриття, опубліковане 7 серпня 2025 року, кидає виклик давнім уявленням про те, що життя потребує сонячного світла.
Раніше вчені вважали, що глибокі підземні регіони, позбавлені світла та органічних речовин, не можуть підтримувати життя. Однак останні дослідження виявили величезну, активну біосферу, де мікроорганізми отримують енергію від реакцій між водою та гірськими породами. Дослідження професорів Хе Хунліня та Чу Цзяня показало, що землетруси створюють тріщини в земній корі, що призводить до утворення водню (H₂) та окислювачів, таких як перекис водню (H₂O₂). Ці речовини забезпечують необхідну енергію для глибоководних мікробів. У лабораторних симуляціях вчені відтворили активність глибоких геологічних розломів. Вони виявили, що вільні радикали, що утворюються при розломі гірських порід, можуть розщеплювати молекули води, виробляючи водень та окислювачі. Ці речовини створюють характерний окисно-відновний градієнт у тріщинах. Цікаво, що кількість водню, що утворюється під час землетрусів у тріщинах з великою кількістю мікробів, може бути в 100 000 разів вищою, ніж при інших відомих механізмах вироблення водню, таких як серпентинізація або радіоактивний розпад. Цей процес також впливає на цикли заліза, змінюючи його ступінь окиснення залежно від умов навколишнього середовища.
Ці висновки мають глибокі наслідки для астробіології. Механізм, виявлений китайськими вченими, може існувати на планетах, подібних до Землі, що відкриває можливість існування життя поза Землею без сонячного світла. Це відкриття надає новий напрямок у пошуках позаземного життя, зосереджуючись на підземних середовищах. Дослідження також підкреслює, що життя може існувати в найекстремальніших умовах, використовуючи несподівані джерела енергії. Це розширює наше розуміння меж життя та його потенційної поширеності у Всесвіті, натякаючи на те, що навіть на таких планетах, як Марс або Європа, можуть існувати подібні екосистеми.