На відміну від звичного блакитного кольору, стародавні океани Землі могли мати різні відтінки, включаючи зелений, фіолетовий або навіть рожевий. Ці теорії випливають з досліджень архейського періоду, що сягає мільярдів років тому. Варіації кольорів пояснюються унікальним хімічним складом води та наявністю ранніх фотосинтезуючих організмів.
Теорія зеленого океану
Протягом архейського еону (від 4 до 2,5 мільярдів років тому) океани були багаті на розчинене залізо. Згідно з дослідженням Університету Нагоя в Японії, високий рівень двовалентного заліза в океанах відфільтровував більшу частину червоного та синього світла, залишаючи зелений як домінуючий колір. Ціанобактерії, що процвітали в цих умовах, еволюціонували в спеціалізовані пігменти, які називаються фікобілінами, щоб ефективно поглинати зелене світло.
Гіпотеза фіолетового океану
«Гіпотеза фіолетової Землі» припускає, що ранні форми життя могли використовувати ретиналь, простішу молекулу, ніж хлорофіл, для фотосинтезу. Ретиналь поглинає зелене світло і відбиває червоне та синє, потенційно надаючи океанам фіолетового вигляду. Ці організми могли передувати появі життя на основі хлорофілу.
Припущення про рожевий океан
Скам'янілий хлорофіл, знайдений у ціанобактеріях із Сахари, мав темно-червоний і фіолетовий колір у концентрованій формі. Розбавлений водою, цей пігмент міг надати рожевого відтінку раннім океанам Землі. Ці ціанобактерії процвітали понад 650 мільйонів років тому, домінуючи в океанах Землі.
Розуміння кольорів стародавніх океанів дає уявлення про ранню еволюцію життя та умови, які сформували нашу планету. Ці дослідження пропонують новий погляд на те, як життя не тільки адаптується до свого середовища, але й активно сприяє його формуванню.