Археологи в Західноказахстанській області Казахстану здійснили значне відкриття, виявивши близько 150 стародавніх поховальних курганів. Ця знахідка вважається однією з найважливіших археологічних подій у країні за останні роки, що проливає світло на ранні цивілізації регіону.
Дослідники відзначили незвичайну різноманітність форм курганів, включаючи рідкісні прямокутні та складні кільцеві утворення. Такі конфігурації є нетиповими для археології євразійського степу, що робить знахідку особливо цінною для розуміння будівельних технік та соціальної організації давніх народів. Найбільший курган, оточений ровом діаметром понад 137 метрів, ймовірно, містить останки особи високого соціального статусу, можливо, місцевого лідера. Попередній аналіз свідчить, що поховання датуються Ранньою залізною добою.
Особи, які збудували ці кургани, наразі залишаються невідомими, що відкриває широке поле для подальших досліджень. Ця знахідка надає нові перспективи щодо ранніх цивілізацій Казахстану, підкреслюючи важливість регіону як одного з ключових центрів формування кочових культур, таких як скіфи та саки. Ці народи відіграли значну роль в історії Євразії, залишаючи по собі багату матеріальну культуру та свідчення своєї унікальної світоглядної системи.
Додаткові дослідження, проведені в сусідніх районах, виявили схожі поховальні комплекси, що свідчить про ширше поширення цієї культури. Зокрема, аналіз кераміки та металевих артефактів з інших локацій дозволяє припустити торговельні зв'язки та культурний обмін між різними племінними групами того періоду. Це свідчить про складну соціальну структуру та розвинену систему взаємодії між спільнотами, що населяли ці землі тисячоліття тому. Відкриття також підтверджує гіпотезу про те, що Західний Казахстан був важливим транзитним шляхом для міграцій та культурного обміну між Сходом і Заходом.