Археологи виявили надзвичайно рідкісну знахідку в Піренеях: 4000-річний людський кістковий залишок із застряглим у ньому крем'яним наконечником стріли. Ця знахідка, зроблена на місці розкопок Рок-де-лес-Оренетес у Каталонських Піренеях, Іспанія, надає беззаперечні докази міжособистісного насильства, що відбувалося в епоху ранньої бронзи.
Кістковий залишок, знайдений під час розкопок під керівництвом доктора Карлоса Тонеро з Автономного університету Барселони, демонструє ознаки загоєння навколо вбудованого наконечника. Це свідчить про те, що людина пережила напад, який, на думку дослідників, стався ззаду. Ця деталь, разом із свідченнями про загоєння, вказує на те, що постраждалий прожив деякий час після травми, можливо, навіть до кінця свого життя, з наконечником стріли, що застряг у кістці.
Місцевість Рок-де-лес-Оренетес, розташована на висоті 1836 метрів над рівнем моря, виявила понад тисячу людських кісток, що датуються приблизно 4100-4500 роками тому. Дослідження, опубліковане у 2024 році біоархеологом Мігелем Анхелем Морено та його колегами, виявило докази міжособистісного насильства щонайменше у шести з 51 особи, похованої в печері. Ці знахідки свідчать про повторювану природу конфліктів у цій гірській спільноті.
Подальші аналізи, включаючи мікротомографію та тестування ДНК, проводяться на нововиявленому кістковому залишку. Ці дослідження спрямовані на поглиблення розуміння історії та здоров'я давньої громади. Дослідження показують, що насильство було частиною людської поведінки з палеоліту, зі зростанням насильницької поведінки в Європі з неоліту. Наконечники стріл, подібні до знайденого, виготовлені з кремнію, були поширеними знаряддями в той період. Ця знахідка доповнює інші нещодавні відкриття, які кидають виклик попереднім припущенням про мирні доісторичні суспільства. Вона надає прямі докази насильницької сутички, деталізуючи використану зброю, кут нападу та виживання жертви. Комплексний підхід дослідницької групи, що поєднує традиційні археологічні методи з передовим науковим аналізом, демонструє потенціал вилучення детальної інформації навіть з невеликих фрагментів кісток. Це відкриття підкреслює стійкість та, можливо, наявність медичних знань у спільнотах епохи бронзи, які стикалися з такими викликами.