Формація Тріполі на Сицилії, Італія, пропонує геологічний запис Мессінської кризи солоності (MSC), періоду від 5,96 до 5,33 мільйона років тому, коли Середземне море майже висохло.
Скам'янілості формації надають інформацію про палеосередовище, клімат і біогеографію під час цієї події. Вона складається з діатомових відкладень, що утворилися до найсерйознішого відкладення евапоритів MSC.
Діатомові водорості, мікроскопічні водорості, чутливі до солоності, температури та поживних речовин, у великій кількості зустрічаються у формації Тріполі. Аналіз цих скам'янілостей допомагає відтворити мінливі умови Середземного моря, коли воно було ізольоване від Атлантичного океану. Інші морські скам'янілості, такі як радіолярії, силікофлагеляти та риби, пропонують додаткові екологічні підказки.
Датування формації Тріполі включає біостратиграфію та циклостратиграфію. Ці методи співвідносять формацію з іншими осадовими послідовностями, щоб зрозуміти глобальний клімат і зміни рівня моря протягом пізнього міоцену.
Стратиграфічний контекст формації, між старішими морськими відкладеннями та молодшими евапоритовими відкладеннями, показує перехід до гіперсолоних умов. Варіації товщини та складу відображають місцеві відмінності в накопиченні осаду та екологічних умовах, надаючи інформацію про тектонічні процеси, що формують Середземноморський басейн.
Діатомові комплекси вказують на минулий клімат і середовище. Різні види діатомових водоростей процвітають у різних діапазонах солоності, температурах і рівнях поживних речовин, що дозволяє вченим зробити висновок про екологічні умови на момент відкладення. Наявність солонуватоводних діатомових водоростей свідчить про збільшення ізоляції та зниження солоності.
MSC діяла як бар'єр, що призвело до ізоляції та диверсифікації видів. Скам'янілості у формації Тріполі показують біогеографічні зміни, причому певні види зустрічаються лише в певних середземноморських регіонах, що свідчить про ізольовану еволюцію під час MSC.
Вивчення формації Тріполі дає уявлення про те, як екосистеми реагують на швидкі зміни навколишнього середовища, інформуючи наше розуміння впливу сучасних змін клімату на морські екосистеми. Дослідники використовують мікроскопію, ізотопний аналіз і геохімічний аналіз для вивчення скам'янілостей і відкладень.
Поточні дослідження уточнюють датування формації Тріполі, реконструюють палеогідрологію Середземного моря та вивчають біогеографічні закономірності морських організмів. Нові відкриття постійно покращують наше розуміння цього ключового періоду.