Життя, як то кажуть, знаходить вихід. Недавнє дослідження, опубліковане в Nature Ecology & Evolution, розкриває «просте правило», яке керує розподілом життя на Землі.
Дослідники з Великобританії, Швеції та Іспанії досліджували різноманітні форми життя в різних біомах. До них увійшли земноводні, птахи, бабки, ссавці, скати, рептилії та дерева. Незважаючи на різноманітні стратегії мобільності цих видів, дослідження виявило послідовну закономірність.
Правило передбачає, що в будь-якому наземному або морському регіоні більшість видів зосереджуються на невеликих територіях, а потім поширюються назовні. Віддаляючись від цих «гарячих точок», менше видів може процвітати.
Цей шаблон узгоджується з концепцією «екологічного фільтрування», ключовим екологічним принципом, що пояснює розподіл видів. Дослідження підтверджує цей принцип для численних організмів і в глобальному масштабі.
Ці центральні «ядра» пропонують оптимальні умови для виживання та диверсифікації видів, виступаючи джерелом біорізноманіття. Захист цих основних територій має вирішальне значення для зусиль щодо збереження.
Існування універсального організаційного механізму має глибокі наслідки для розуміння життя на Землі. Це може допомогти вченим відстежувати диверсифікацію життя з часом і запропонувати розуміння того, як екосистеми можуть реагувати на глобальні екологічні зміни.