Меланшон пропонує перейменувати французьку мову, викликаючи суперечки

Під час конференції з питань Франкофонії, організованої 18 червня 2025 року в Національній асамблеї, Жан-Люк Меланшон, лідер La France insoumise, запропонував, щоб французьку мову більше не називали так. На його думку, французька мова зараз є «креольською» мовою, результатом численних зовнішніх внесків, і було б «правдивіше сказати, що ми говоримо креольською, а не французькою». Меланшон захищає динамічне та відкрите бачення мови, успадковане від процесу «креолізації», що означає культурне та мовне змішування. Він вважає, що французька мова була побудована шляхом запозичення з численних мов – арабської, іспанської, івриту, російської – і більше не може вважатися виключно французькою мовою. Він також нагадує, що мова широко поширилася за межами Франції, зокрема у франкомовному Африці, і тому не може бути єдиною власністю Hexagon (посилання на Францію). Ця заява негайно викликала обурення з боку правих та ультраправих. Міністр юстиції Жеральд Дарманен відреагував, засуджуючи спробу «знищити французьку ідентичність» та зневажати «найскромніших французів». Філософ Жан-Луп Боннамі, оглядач RMC, розглядає це як «програму залякування» та бажання «знищити всі сліди французької культури». На відміну від цього, деякі вчителі та інтелектуали, такі як професор французької мови Фатіма Аїт-Бунуа, вважають цю промову стимулюючою: вона дозволяє ставити під сумнів відносини громадян з їхньою мовою, часто занедбаною, та нагадує, що французька мова є живою мовою, яка постійно розвивається. Провокація Меланшона торкається чутливого питання: мови як носія ідентичності та символічної сили. За суперечкою відбувається фундаментальна дискусія про універсальність французької мови, її колоніальну спадщину та місце культур меншин у республіканському просторі.