Наукова рада закликає до реформи французької орфографії для покращення освіти

Наукова рада національної освіти Франції виступає за глибоку реформу французької орфографії. Ця рекомендація випливає з їхньої доповіді "Rationaliser l'orthographe du français pour mieux l'enseigner" [Раціоналізація французької орфографії для кращого навчання], опублікованої в червні 2024 року.

У доповіді, під керівництвом дослідниці Ліліан Спренгер-Шароль, підкреслюється, що французьку легше читати, ніж писати. Ця характеристика стала проблематичною в 19 столітті з масовою освітою, зосередженою на навичках письма. До команди входили Анн Абейє та Бернар Серкігліні.

Французька має приблизно 16 фонетичних голосних, але лише шість алфавітних голосних. Це змушує використовувати наголоси та комбінації, такі як "ou", "an", "un", "é", "ê" та "à". Лінгвісти продемонстрували, що ці вибори впливають на читання та письмо по-різному.

Діти швидко вивчають правила читання, легко розпізнаючи такі слова, як "onze" [одинадцять], "enfant" [дитина], або псевдо-слова, як "tople". Однак писати складніше через численні графеми (способи написання звуків), яким не вистачає логічної узгодженості. Це ускладнюється граматичними інфлексіями, які не вимовляються.

Поточна орфографія дотримується різноманітних і суперечливих правил. Наприклад, подвійне 'n' у "sonner" [дзвонити] було логічним, коли воно вимовлялося "son-ner" [son-ner]. Тепер воно вимовляється "so-ner" [so-ner], тоді як новіші похідні слова, такі як "sonate" [соната], мають лише одне 'n'.

У доповіді стверджується, що складність у опануванні французької орфографії перешкоджає освіті. Складність є результатом міжпоколінної недбалості, з незначними реформами з 1990 року. Розрив між розмовною та письмовою французькою продовжує збільшуватися.

У доповіді пропонується модернізувати французьке письмо за допомогою міжнародної комісії. Це передбачатиме вирішення лінгвістичних скам'янілостей, які обтяжують систему освіти. Мета полягає в тому, щоб створити більш доступну та демократичну систему письма.