Міжкультурне дослідження, проведене японськими дослідниками, пропонує нові погляди на соціальне пізнання у дорослих з аутизмом та без аутизму. Дослідження ставить під сумнів ідею про те, що аутистичні особи мають односторонні соціально-когнітивні недоліки. Воно припускає, що труднощі в спілкуванні виникають через взаємні розбіжності в поглядах.
Традиційні погляди визначають аутизм як індивідуальні недоліки в соціальній комунікації. Це підкреслює порушення в інтерпретації соціальних сигналів. «Проблема подвійної емпатії» передбачає, що непорозуміння виникають взаємно.
Дослідники під керівництвом доктора Біанки Шустер з Університету Васеда вивчили культурний контекст та нейрорізноманітність. Дослідження зосереджувалося на менталізації, тобто здатності робити висновки про думки інших. Вони використовували анімації рухомих фігур для зображення соціальних взаємодій.
Учасники з Японії та Великобританії інтерпретували анімації. Це дозволило провести порівняльний аналіз між культурами та нейротипами. Результати показали відмінності в точності інтерпретації між британською та японською групами.
Неаутистичні британські дорослі мали труднощі з інтерпретацією анімацій, створених аутистичними однолітками. Це приклад проблеми подвійної емпатії. Японські аутистичні та неаутистичні дорослі показали порівнянну точність, незалежно від нейротипу творця.
Результати свідчать про те, що аутизм є унікальним способом сприйняття соціального світу. Дослідження виступає за інклюзивне середовище, яке охоплює соціальне різноманіття. Це може покращити результати психічного здоров'я для аутистичних осіб.
Доктор Шустер застерігає від застосування західних критеріїв до різних культур. Неправильна класифікація може вплинути на доступ до підтримки. Дослідження закликає до культурно інклюзивних досліджень аутизму та справедливої охорони здоров'я.