Військова ескалація на Близькому Сході, що розпочалася 28 лютого 2026 року, перейшла у фазу безпрецедентного загострення після серії скоординованих ударів Сполучених Штатів та Ізраїлю по території Ірану. Ці військові операції, які отримали кодові назви «Епічна лють» та «Левиний рик» відповідно, призвели до ліквідації Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Така подія спровокувала негайну та багатовекторну реакцію Тегерана, яка охопила весь регіон, ставлячи світ на поріг масштабного збройного протистояння.
Згідно з офіційними даними Іранського Червоного Півмісяця, внаслідок першої хвилі атак загинуло щонайменше 787 осіб. Серед ідентифікованих жертв конфлікту значаться шість американських військовослужбовців та одинадцять громадян Ізраїлю. Масштаби людських втрат на самому початку протистояння свідчать про надзвичайну інтенсивність бойових дій та використання руйнівної зброї обома сторонами, що призвело до значних руйнувань інфраструктури.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) 3 березня 2026 року оприлюднило звіт, заснований на аналізі свіжих супутникових знімків. Документ підтверджує факт значного пошкодження вхідних споруд підземного Заводу зі збагачення палива (ЗЗП), розташованого в Натанзі. Реза Наджафі, який представляє Іран у МАГАТЕ, офіційно підтвердив, що удар по стратегічному об'єкту в Натанзі було завдано в неділю, 29 лютого, що ще більше загострило ядерне питання в регіоні.
Відповідь Ірану не забарилася і була спрямована проти ключових американських військових активів у Перській затоці. Під масований обстріл потрапила штаб-квартира 5-го флоту ВМС США, дислокована в Манамі (Бахрейн). Крім того, удари були зафіксовані по стратегічно важливих авіабазах: Алі ас-Салем у Кувейті та Аль-Удейд у Катарі. Тегеран чітко продемонстрував свою здатність вражати цілі далеко за межами своїх кордонів, атакуючи логістичні вузли союзників Вашингтона.
Паралельно з цим, 2–3 березня ліванське радикальне угруповання «Хезболла» ініціювало масштабні атаки на територію Ізраїлю, використовуючи широкий арсенал ракет та ударних безпілотників. Представники руху назвали ці дії актом помсти за загибель аятоли Хаменеї. У відповідь на критичну загрозу ліванський уряд на чолі з прем'єр-міністром Навафом Саламом 2 березня оголосив про повну заборону будь-якої військової діяльності «Хезболли», підкресливши, що питання війни та миру є виключною прерогативою офіційної держави.
Ізраїль, своєю чергою, відреагував на обстріли проведенням масштабної повітряної операції, завдавши ударів по ключових опорних пунктах «Хезболли» в Бейруті, південних регіонах Лівану та вздовж кордону з Сирією. Одночасно з авіацією, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочала наземну фазу операції на півдні Лівану. Головною метою сухопутних підрозділів є захоплення стратегічних позицій та повне знищення військової інфраструктури бойовиків, включаючи їхні казарми та підземні склади боєприпасів.
Геополітична криза миттєво спровокувала шокові хвилі на світових енергетичних ринках, які можна порівняти лише з подіями 2022 року. Катарська державна енергетична компанія QatarEnergy оголосила про вимушене призупинення виробництва скрапленого природного газу (СПГ). Це рішення фактично вивело з ладу близько 20% світових поставок цього ресурсу. Як наслідок, ціни на квітневі ф'ючерси на газ TTF у Європі злетіли на понад 50%, досягнувши позначки понад €65 за МВт-год.
Ситуація на нафтовому ринку виявилася не менш напруженою: вартість нафти марки Brent подолала бар'єр у $85 за барель. Реальна загроза повної блокади Ормузької протоки, через яку проходить до 20% світового СПГ та близько 15% нафти, змусила капітанів щонайменше 150 танкерів кинути якорі у відкритих водах. Логістичний колапс загрожує стабільності світової економіки, оскільки безпека морських шляхів у регіоні наразі не може бути гарантована міжнародними силами.
Ескалація конфлікту зачепила навіть цивільну та спортивну сфери в сусідніх країнах. В Об'єднаних Арабських Еміратах було зафіксовано пошкодження готелів та міжнародного аеропорту, а в Кувейті та Ер-Ріяді постраждали будівлі американських посольств. Мехді Тадж, очільник Іранської футбольної федерації, заявив, що через поточну ситуацію участь національної збірної в Чемпіонаті світу 2026 року залишається під великим питанням, а внутрішній чемпіонат призупинено. За даними туристичного оператора TUI, близько 10 000 їхніх клієнтів зіткнулися з серйозними проблемами через глобальні логістичні збої.
