Трамп оприлюднив приватне листування з Макроном на тлі суперечки за Гренландію та тарифних погроз

20 січня 2026 року американський лідер Дональд Трамп спровокував масштабний дипломатичний скандал, оприлюднивши у соціальній мережі Truth Social скриншоти приватної переписки, яка, за всіма ознаками, належить президенту Франції Еммануелю Макрону. Цей безпрецедентний крок стався у момент пікового загострення трансатлантичних відносин, спричиненого наполегливими спробами Вашингтона викупити Гренландію та зустрічними погрозами США запровадити жорсткі торговельні мита проти низки держав Європейського Союзу, включаючи Францію.

Джерела в оточенні Еммануеля Макрона підтвердили автентичність оприлюднених повідомлень. У тексті французький лідер нібито підтверджував спільну позицію щодо Сирії та висловлював готовність до співпраці по Ірану, проте водночас висловив відверте здивування діями Трампа стосовно Гренландії, прямо запитавши: «Я не розумію, що ви робите з Гренландією». Варто зауважити, що раніше президент США вже погрожував запровадити 200-відсоткові мита на французькі вина та шампанське після того, як Макрон відмовився приєднатися до запропонованої Трампом «Ради миру» щодо Гази.

Намагаючись знайти шлях до деескалації, Макрон виступив з ініціативою організувати зустріч лідерів G7 у Парижі в четвер, 22 січня 2026 року, одразу після завершення Давоського форуму. Пропозиція передбачала можливість запрошення на полях саміту представників України, Данії, Сирії та Росії. Тим часом торговельне протистояння загострилося після суботньої заяви Трампа про введення 10-відсоткових тарифів на товари з восьми європейських країн — Франції, Данії, Німеччини, Великої Британії, Швеції, Норвегії, Фінляндії та Нідерландів — починаючи з 1 лютого 2026 року. Ставка мита має зрости до 25% вже з 1 червня, якщо не буде досягнуто домовленості про «повний та тотальний викуп Гренландії». Європейська комісія закликала сторони до стриманості, паралельно обговорюючи активацію Антипримусового інструменту ЄС (ACI).

Глибинний контекст цієї кризи пов'язаний зі стратегічними арктичними інтересами США в умовах глобального протистояння з Росією та Китаєм, що й мотивує вимоги Трампа щодо придбання острова. Атмосфера на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (19–23 січня 2026 року) була вкрай напруженою саме через цю суперечку. У відповідь на дії Вашингтона, Франція, Німеччина, Велика Британія, Норвегія, Швеція та Нідерланди направили свої військові контингенти до Гренландії для підтримки її державного суверенітету, що Дональд Трамп охарактеризував як «дуже небезпечну гру». Данія та влада Гренландії послідовно заявляли, що острів не продається, а прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підкреслив непохитну приверненність діалогу.

Пропозицію Макрона щодо неформальної зустрічі G7 за участю Росії та Данії в Парижі 22 січня 2026 року аналітики розцінюють як спробу задіяти широкі дипломатичні канали, що суттєво контрастує із запланованим на червень 2026 року самітом G7 в Евіан-ле-Бен, де Росія не згадується. У самих Сполучених Штатах деякі республіканці, зокрема конгресмен Дон Бекон, засудили тиск Трампа, назвавши його «принизливим» для Данії. Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings зазначило, що загроза запровадження тарифів суттєво підвищує геополітичні ризики в Європі, може послабити стримування російської агресії, а також призведе до неминучого зростання цін для американських споживачів.

Ситуація навколо Гренландії залишається однією з найскладніших дипломатичних головоломок початку 2026 року. Поки Вашингтон продовжує використовувати економічні важелі впливу та публічну дипломатію через соціальні мережі, європейські союзники демонструють безпрецедентну єдність у захисті територіальної цілісності Данії. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів паризьких переговорів та готовності сторін до компромісу в умовах глобальної нестабільності.