Зображення міжзоряної комети 3I/ATLAS поблизу Марса отримані орбітальним апаратом NASA MRO

Новий аналіз зображень, отриманих орбітальним апаратом NASA Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), дозволяє астрономам точніше оцінити розміри та характеристики комети 3I/ATLAS. Цей об'єкт є третім відомим міжзоряним тілом, що перетинає нашу Сонячну систему, і його близький проліт повз Марс надав унікальну нагоду для наукових досліджень. Комета 3I/ATLAS, вперше виявлена 1 липня 2025 року за допомогою системи телескопів ATLAS у Чилі, рухається по незамкненій гіперболічній траєкторії, що підтверджує її походження з іншої зоряної системи.

Спостереження MRO відбулося 2 жовтня 2025 року, коли комета знаходилася на відстані 30 мільйонів кілометрів від Марса. Для фіксації цього космічного гостя було виконано маневр повороту основного інструменту орбітера — камери High Resolution Imaging Science Experiment (HiRISE). Ця процедура була аналогічна успішній операції, проведеній у 2014 році для вивчення комети Сіндинг-Спрінг. Камера HiRISE, побудована компанією Ball Aerospace & Technologies Corp. під керівництвом Лабораторії Місяця та Планет Університету Аризони, є найпотужнішим телескопом, запущеним для вивчення Марса.

Знімки HiRISE демонструють 3I/ATLAS як пікселізовану білу кулю, що відображає крижано-пилову кому, яку комета виділила під час свого проходження. Ці зображення були зроблені з масштабом приблизно 30 км на піксель. Подальше вивчення цих даних високої роздільної здатності має на меті встановити верхню межу розміру ядра комети. Доктор Шейн Бірн, головний дослідник HiRISE, підкреслив рідкісність спостережень за міжзоряними об'єктами, що гарантує отримання нових знань при кожній нагоді.

Цікаво, що 3I/ATLAS має найбільший ексцентриситет орбіти серед усіх відкритих міжзоряних об'єктів — 6,137, що значно перевищує показники 1I/ʻOumuamua (1,2) та 2I/Borisov (3). Професор Джеймс Рей наголосив, що всі три міжзоряні об'єкти, зафіксовані дотепер, демонструють разючі відмінності як між собою, так і від типових комет Сонячної системи. Комета досягла перигелію 29 жовтня 2025 року на відстані 1,356 а.о. від Сонця, продемонструвавши аномалії, зокрема, несподівану зміну кольору та різке відхилення від прогнозованої траєкторії після цієї точки.

Кампанія спостереження за кометою задіяла кілька активів NASA, підкреслюючи подвійну функціональність апарата MRO. Доктор Леслі Тамппарі зазначила, що MRO може вивчати пролітаючі космічні об'єкти паралельно з виконанням своєї основної місії з моніторингу поверхневих явищ Марса. Комета, ймовірно, сформувалася близько 11 мільярдів років тому і є надзвичайно багатою на вуглекислий газ. Максимальне зближення з Землею очікується 19 грудня 2025 року на відстані близько 269 мільйонів кілометрів. Спостереження продовжуються, і вчені сподіваються, що зонд Juno може дослідити її детальніше під час прольоту повз Юпітер у березні 2026 року.