Сонце завдає несподіваного удару: зафіксовано найпотужніший спалах X-класу

Автор: Uliana S.

Спалах X1.04 у регіоні 4366 2026-02-01 12:33 UTC

Сонце, яке лише добу тому перебувало у стані аномального спокою, продемонструвало неочікувану та надзвичайно потужну активність. 2 лютого 2026 року о 12:33 за всесвітнім часом (UTC) на нашому світилі було зафіксовано спалах найвищого рівня — X-класу. Ця подія підтвердила прогнози вчених щодо небезпечного потенціалу нової активної зони, яка стрімко набирає силу і готується до нових викидів енергії, що можуть вплинути на навколоземний простір.

AR 4366 спровокував спалах X1.04. Це була частина триади спалахів у короткій послідовності зі спалахами M6.75 та M5.88 незадовго до й після X-класа.

Подія отримала класифікацію X1.04 і стала результатом вибухового розвитку активної області під номером 4366. Всього за дві доби це утворення еволюціонувало з крихітної, майже помітної плями на поверхні Сонця у справжній епіцентр космічного шторму. Варто зазначити, що ще вранці 1 лютого прилади фіксували лише спалахи середнього рівня M, проте перехід до категорії X свідчить про колосальний енергетичний стрибок. Такі викиди енергії здатні провокувати масштабні збої в радіозв'язку на коротких хвилях та викликати потужні геомагнітні збурення в атмосфері нашої планети.

Науковці звертають особливу увагу на специфічну геометрію цього явища, що значно ускладнює процес прогнозування наслідків. Епіцентр спалаху розташований на значній відстані — близько 50 градусів — від умовної лінії, що з'єднує центри Сонця та Землі. Така позиція створює непересічну ситуацію для дослідників космічної погоди. Хоча обсерваторії підтвердили факт викиду корональної маси (CME), пряме попадання сонячної плазми в Землю наразі вважається малоймовірним через специфічний кут спрямованості удару.

Для того, щоб сонячний викид з такого ракурсу досяг нашої планети, він мав би бути надзвичайно широким та інтенсивним. Фахівці продовжують аналізувати дані з коронографів, щоб уточнити точні параметри хмари плазми. Експерти характеризують це як «класичний приклад бічної події», де основний потік енергії, найімовірніше, пройде повз земну орбіту. Проте не виключається так званий «крайовий вплив», коли периферійні частини викиду все ж можуть зачепити магнітосферу Землі, що потребує надзвичайно детального моделювання найближчим часом.

Основна увага метеорологів та астрофізиків зараз прикута до найближчого майбутнього. Активна область № 4366 продовжує свій рух і вийде на центральну позицію відносно Землі в період з вівторка, 3 лютого, по суботу, 7 лютого. Саме в цей проміжок часу вона опиниться в найбільш небезпечній «зоні ураження», де будь-яка нова активність матиме прямий вектор впливу на нашу планету. Поточний спалах X1.04 є серйозним попередженням про те, на що здатна ця сонячна ділянка, коли вона опиниться безпосередньо навпроти нас.

Унікальність моменту полягає у надзвичайно швидкій динаміці процесів та складному розташуванні джерела випромінювання. Сонце не стало чекати, поки активна зона розвернеться безпосередньо до Землі, і продемонструвало свою міць заздалегідь, надавши вченим цінні дані для аналізу. Хоча наразі сценарій для Землі залишається переважно безпечним, наступні 24-48 годин стануть вирішальними для остаточної оцінки наслідків уже відбулася події та формування точного прогнозу на критичний тиждень попереду.

12 Перегляди
Знайшли помилку чи неточність?Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.