Сонце завдає подвійного удару по Землі: зафіксовано повторний спалах найвищого класу X1.21

На Сонці вдруге за дві доби було зафіксовано надзвичайно потужний спалах, що підтверджує високу активність нашої зірки. Подія найвищого класу X1.21 сталася 10 листопада о 09:19 за Всесвітнім координованим часом (UTC). Джерелом цього енергетичного вибуху є Активна область 4274, яка напередодні, 9 листопада, вже спричинила сильніший спалах, класифікований як X1.79.

Цікавою особливістю поточної події є аномальна динаміка, що привернула увагу геліофізиків: замість очікуваного швидкого згасання рівня випромінювання, він залишається на високому плато протягом тривалого часу. У науковому середовищі така стійкість випромінювання вважається надійним і чітким індикатором того, що спалах супроводжувався масштабним корональним викидом маси (КВМ) — викидом гігантської хмари розпеченої сонячної плазми у міжпланетний простір.

Ситуація ускладнюється тим, що викид від вчорашнього спалаху вже прямує до нашої планети зі швидкістю приблизно 720 км/с. Однак новий викид, який супроводжував спалах X1.21, демонструє значно вищу швидкість, що сягає рекордних 1200 км/с, і він рушив слідом за першим. Це створює унікальну та вкрай небезпечну космічну ситуацію. Астрономи очікують, що відбудеться явище, яке вони називають «канібалізмом»: швидший та енергійніший другий викид неминуче наздожене і поглине перший викид у міжпланетному просторі.

Цей процес можна порівняти з тактикою в автоперегонах, коли лідер витрачає енергію на подолання опору, тоді як той, хто йде позаду, використовує аеродинамічну зону, що утворилася. Об’єднання двох хмар плазми призведе до формування єдиного, надзвичайно потужного та щільного плазмового фронту, який матиме значно більший вплив на магнітосферу Землі.

Згідно з прогностичними моделями, розробленими фахівцями, об’єднаний та посилений плазмовий фронт досягне околиць Землі на межі 11 та 12 листопада. Перший, менш інтенсивний контакт із магнітосферою нашої планети прогнозується близько 17:00 UTC 11 листопада. Однак основний, найсильніший удар від об’єднаної хмари плазми припаде на нічні години. Хоча пряме зіткнення з ядром плазми малоймовірне через незначне західне відхилення траєкторії руху, наша планета все ж може зіткнутися з найзначнішими геомагнітними збуреннями за останні кілька місяців.

Це створить ідеальні умови для спостереження полярних сяйв (аврор) навіть у середніх широтах, де вони зазвичай не спостерігаються. Крім того, операторам енергетичних систем, супутникового зв’язку та критичної інфраструктури необхідно буде вжити заходів для мінімізації потенційних ризиків, пов'язаних із різкими коливаннями магнітного поля Землі, що може вплинути на стабільність роботи мереж.