Загадка Сонця, що не вщухає: Активний регіон AR 4299 знову видав потужний спалах класу M8.1

На нашому світилі відбулася подія, яка змусить пильно стежити за небом не лише астрономів, а й ентузіастів полярних сяйв по всьому світу. Після короткого періоду затишшя, сонячний активний регіон з позначкою 4299, який раніше був відомий як 4246 та 4274 і вже зарекомендував себе як надзвичайно «запальний», знову заявив про себе потужним виверженням.

6 грудня 2023 року, приблизно о 19:21 за Всесвітнім координованим часом (UTC), у центральній частині сонячного диска зафіксовано перший помірний спалах класу M1.1. Однак це було лише прелюдією до справжньої події. Вже о 20:39 UTC цей самий регіон спровокував потужний еруптивний спалах, що сягнув класу M8.1, що є дуже близьким до максимального, Х-класу. Аналіз зображень, отриманих у спеціальних довжинах хвиль, чітко продемонстрував наявність розтягнутих спалахових структур — це класична ознака неминучого масштабного викиду корональної маси (КВМ).

Спочатку автоматичні системи моніторингу дали збій, помилково приписавши цей спалах іншому сонячному утворенню. Проте ретельний і оперативний аналіз даних, отриманих із сонячної обсерваторії SDO, остаточно підтвердив: джерелом енергетичного викиду стала саме AR 4299. Цей регіон, який раніше фігурував під номерами 4246 та 4274, вкотре довів свою високу нестабільність та здатність до раптових потужних вибухів.

Найважливішим аспектом цієї події є не сам спалах, а його потенційні наслідки для нашої планети. За моделями, розробленими в NASA, хмара сонячної плазми, викинута у космічний простір, прямує безпосередньо до Землі. Це означає, що ми очікуємо практично гарантоване пряме влучання. За попередніми розрахунками, цей КВМ має досягти магнітосфери нашої планети вже на початку 9 грудня.

Зіткнення цього сонячного матеріалу із земним магнітним полем неминуче спричинить геомагнітну бурю, точна інтенсивність якої зараз уточнюється. Подібні космічні шторми здатні створювати проблеми для функціонування супутникових систем та наземних енергомереж. Водночас, такі явища дарують нам можливість спостерігати надзвичайно яскраві полярні сяйва, які цього разу можуть бути видимими навіть у помірних широтах, що є справжнім подарунком для очей. Науковці продовжують невпинний моніторинг, щоб максимально точно визначити час удару та його очікувану силу. Ця подія слугує яскравим і вагомим нагадуванням про невпинну та динамічну природу нашої зорі.