Нове дослідження картографує граничний удар геліосфери, виявляючи асиметрії та плани майбутніх місій

Нове міжнародне дослідження, опубліковане в Nature Astronomy, вперше детально картографувало термінальний удар – ключову область геліосфери, величезної бульбашки сонячного вітру, що захищає нашу Сонячну систему.

Термінальний удар – це невидима межа приблизно за 100 астрономічних одиниць (а.о.) від Сонця, де сонячний вітер різко сповільнюється, стикаючись із міжзоряним газом. Вчені використали дані космічного апарату NASA Interstellar Boundary Explorer (IBEX) для глобального огляду сили та форми термінального удару. Це дослідження надає комплексний погляд на взаємодію сонячного вітру з міжзоряним середовищем, заповнюючи прогалини в попередніх вимірюваннях зондів "Вояджер", які надавали інформацію лише з двох напрямків.

Результати дослідження вказують на неоднорідність термінального удару. Він виявляється сильнішим і більш стиснутим поблизу полюсів Сонця, особливо під час періодів мінімальної сонячної активності. Це пояснюється швидшими та потужнішими вихідними потоками сонячного вітру з полюсів у ці часи. Навпаки, удар слабший уздовж флангів, ймовірно, через сповільнення сонячного вітру під час взаємодії з більшою масою перед досягненням цієї зовнішньої межі.

Дослідження також виявило північно-південну асиметрію геліосфери, яка формується складними змінами магнітної структури Сонця. Ці відмінності зумовлені еволюцією полярних корональних дір – областей, де магнітне поле Сонця відкривається в космос, дозволяючи сонячному вітру виходити вільніше. Ці спостереження підтверджують, що геліосфера не є ідеально симетричною, а її форма залежить від динаміки сонячної активності та магнітного поля.

Наступний етап дослідження розпочнеться у вересні 2025 року із запуском космічного апарату NASA Interstellar Mapping and Acceleration Probe (IMAP). Ця місія має на меті детально картографувати межі геліосферичної бульбашки з безпрецедентною точністю. IMAP буде оснащений десятьма науковими приладами для аналізу частинок, що надходять з меж міжзоряного простору, і буде розташований у точці Лагранжа L1 між Землею та Сонцем, що дозволить безперервно спостерігати за взаємодією сонячного вітру з міжзоряним середовищем.

Деталізуючи термінальний удар та геліосферу, вчені глибше розуміють наш космічний щит. Це знання є життєво важливим для розуміння захисту життя від ширшої галактики, а також для підготовки до майбутніх космічних подорожей та забезпечення безпеки астронавтів від космічної погоди.