Аномалії 3I/ATLAS тривають: міжзоряна комета викинула кілька струменів «антихвостів», спантеличуючи наукову спільноту

Спостереження за міжзоряною кометою 3I/ATLAS, яка стала третім підтвердженим об’єктом, що увійшов до Сонячної системи, постійно виявляють характеристики, які не вписуються у стандартні уявлення про космічні тіла. Цей об'єкт був зафіксований системою ATLAS у Чилі 1 липня 2025 року. Відтоді він перебуває під пильною увагою, стимулюючи науковців до переосмислення процесів, що відбуваються у віддалених куточках космосу.

Нещодавні знімки, отримані 8 листопада 2025 року, зафіксували дивовижне явище: з ядра комети вирвалося щонайменше 4–5 чітких струменів. Варто зазначити, що деякі з цих викидів утворили так звані «антихвости», спрямовані у бік Сонця, що є значним відхиленням від звичайної поведінки комет. Дослідження також поповнив китайський орбітальний апарат «Тяньвень-1», який успішно сфотографував міжзоряного гостя 7 листопада 2025 року. У вивченні задіяні такі фахівці, як М. Ягер, Г. Реманн та Е. Проспері, а також міжнародні організації, включаючи ATLAS, NASA та Європейське космічне агентство, які вже готують наступні програми моніторингу.

Аномалії 3I/ATLAS є потужним каталізатором для розвитку наукового розуміння. Об’єкт рухається ретроградною орбітою, ймовірність випадкового виникнення якої становить мізерні 0,2%. Це вже вказує на його надзвичайно унікальне походження. Особливу увагу привертає склад газового шлейфу: він демонструє підвищений вміст нікелю порівняно із залізом, що викликає порівняння з промисловими сплавами. Крім того, деякі дані свідчать про майже ідеальний збіг площини траєкторії з орбітами Землі, Марса та Венери, що також має ймовірність лише 0,2%. Ці статистичні невідповідності спонукають дослідників, зокрема професора Гарвардського університету Аві Льоба, розглядати гіпотези, що виходять за межі стандартної кометної активності, аж до припущень про техногенне походження.

Спектральний аналіз виявив, що комета набула виразного синього відтінку, що відрізняє її від типового сонячного спектра. Науковці також зафіксували негравітаційне прискорення, яке неможливо пояснити випаровуванням видимої маси. Це явище породило порівняння з «увімкненим двигуном». При цьому, незважаючи на потужний викид сонячної плазми, який зазвичай руйнує хвости у звичайних комет, 3I/ATLAS продемонструвала вражаючу стійкість. За оцінками, об’єкт може бути найстарішою з виявлених комет, вік якої перевищує 7 мільярдів років. Ключові питання стосуються механізму цього прискорення та хімічного складу, особливо з огляду на вкрай низький вміст води у шлейфі — лише 4% від загальної маси.

Додаткову інтригу додає статистична неймовірність співвідношення нікелю до ціаніду, яка має лише 1% природної ймовірності. Нові дослідження, що використовують дані VLT, припускають, що нікель та залізо можуть бути пов’язані з органометалічними сполуками з низькою температурою сублімації, наприклад, тетракарбонілом нікелю. Це пояснює, чому нікель проявляється раніше за залізо під час нагрівання, відкриваючи шлях до розуміння того, що навіть найбільш неймовірні поєднання елементів можуть бути природним відображенням умов формування в інших зоряних системах. Об’єкт наблизиться до Землі 19 грудня 2025 року на безпечній відстані у 270 мільйонів кілометрів, а потім, 16 березня 2026 року, пройде повз Юпітер. Вивчення 3I/ATLAS надає унікальну можливість побачити, як матерія організується в абсолютно інших умовах.