Загадкове сяйво Південного океану: мікроводорості та кліматичні зміни

Науковці понад два десятиліття досліджують таємниче світіння в антарктичних водах, яке тепер ідентифіковано як результат діяльності мікроскопічних водоростей — діатомей та кокколітофорид. Супутникові знімки виявили незвично яскраві ділянки, які раніше помилково пов'язували виключно з «Великим Кальцитовим Поясом», розташованим північніше.

Дослідницька експедиція на борту судна R/V Roger Revelle вирушила до 60-ї паралелі південної широти, провівши детальні вимірювання кольору води, її відбивної здатності та складу біологічних спільнот. Це дослідження підтвердило, що крихітні діатомеї, оточені оболонками зі склоподібного діоксиду кремнію, є однією з головних причин спостережуваного світіння. Дослідники також виявили докази того, що кокколітофориди можуть виживати в цих холодніших південних водах, потенційно виступаючи як «популяції-засновники», що впливають на кругообіг поживних речовин.

Ці висновки є надзвичайно важливими, враховуючи роль Антарктичного регіону як ключового вуглецевого резервуару та триваючий вплив кліматичних змін. Додаткові дослідження показують, що зростання популяцій діатомей у Південному океані може бути пов'язане зі змінами в доступності заліза, яке є важливим мікроелементом для їхнього росту. Зміни в циркуляції океану, спричинені глобальним потеплінням, можуть впливати на розподіл цього елементу, опосередковано стимулюючи цвітіння діатомей.

Крім того, виявлення кокколітофорид у таких низьких широтах свідчить про адаптивність цих організмів до мінливих умов. Ці мікроскопічні морські водорості відіграють значну роль у глобальному вуглецевому циклі, оскільки їхні вапнякові скелети можуть осідати на дно океану, вилучаючи вуглекислий газ з атмосфери. Зміна їхнього географічного поширення може мати непередбачувані наслідки для кліматичних моделей. Ці відкриття підкреслюють складність екосистем Південного океану та їхню чутливість до глобальних екологічних зрушень, надаючи цінні дані для розуміння майбутніх змін клімату.