The Wolfe Brothers та Кейсі Чемберс стали тріумфаторами 54-ї премії Golden Guitar Awards

24 січня 2026 року місто Тамворт перетворилося на епіцентр австралійської культури, приймаючи 54-ту щорічну церемонію Toyota Golden Guitar Awards. Ця подія вкотре довела, що сучасна кантрі-сцена Австралії тримається не лише на популярних хітах, а й на глибоких, щирих історіях, які відгукуються в серцях тисяч слухачів як власні. Вечір став символічним моментом єднання, де головні нагороди отримали артисти, здатні майстерно поєднувати особисті переживання з національним контекстом, створюючи музику, що проникає в саму суть людської душі.

Справжнім тріумфатором вечора став дует The Wolfe Brothers, до складу якого входять брати Том та Нік Вулфи. Музиканти продемонстрували вражаючий результат, здобувши одразу п'ять престижних «Золотих гітар». Зокрема, їхня масштабна робота «Australian Made» була визнана «Альбомом року» (Album of the Year). Продюсерами цього успішного проекту виступили Род Маккормак (Rod McCormack) та Ніколас Вулф (Nicholas Wolfe). Окрім того, платівка перемогла в номінації «Сучасний кантрі-альбом року» (Contemporary Country Album of the Year), що підкреслило актуальність їхнього звучання.

Тріумфальна хода The Wolfe Brothers на цьому не зупинилася, оскільки колектив також отримав звання «Група/дует року» (Group/Duo of the Year). Їхня творча співпраця з Zac & George принесла перемогу в категорії «Вокальна колаборація року» (Vocal Collaboration of the Year), а титульна композиція «Australian Made» була окремо відзначена як «Пісня про спадщину року» (Heritage Song of the Year). Завдяки цьому успіху загальна кількість нагород дуету досягла позначки у 15 «Золотих гітар», що остаточно закріплює за ними статус одного з найважливіших стовпів сучасної австралійської кантрі-музики.

Композиція «Australian Made» сприймається слухачами як справжня музична географія континенту. Це твір, у якому любов до рідної землі та її мешканців перетворюється з простого гасла на щиру мелодію, де кожен акорд наповнений сенсом. Музикантам вдалося створити полотно, яке відображає ідентичність цілої нації, роблячи цей альбом знаковим не лише для поточного сезону, а й для історії жанру загалом.

Легендарна Кейсі Чемберс (Kasey Chambers), яка цього року мала найбільшу кількість номінацій, також здобула вагомі перемоги, підтвердивши свій статус ікони сцени. Вона виграла три нагороди, дві з яких є ключовими для будь-якого виконавця: «Пісня року» (Song of the Year) та «Сингл року» (Single of the Year) за роботу «The Divorce Song», записану за участю Шейна Ніколсона (Shane Nicholson). Це рідкісний випадок, коли пісня про розставання не перетворюється на банальну драму, а стає актом кришталевої ясності та емоційного звільнення.

Завдяки здатності Кейсі перетворювати особисті випробування на золото музичного мистецтва, її творчість залишається надзвичайно актуальною та близькою кожному. Її альбом під назвою «Backbone» також отримав визнання професійної спільноти, здобувши перемогу в номінації «Альбом року в стилі альт-кантрі» (Alt Country Album of the Year). Це ще раз підкреслило багатогранність таланту Чемберс та її здатність трансформувати особистий розлом у спільну точку дотику для тисяч шанувальників.

Церемонія також відзначила успіхи інших талановитих виконавців, які формують майбутнє австралійського кантрі та додають нових барв у його звучання:

• Вейд Форстер (Wade Forster) здійснив справжній прорив, отримавши подвійну перемогу як «Виконавець року серед чоловіків» (Male Artist of the Year) та «Новий талант року» (New Talent of the Year).
• Макс Джексон (Max Jackson) другий рік поспіль утримує лідерство, знову здобувши нагороду «Виконавиця року серед жінок» (Female Artist of the Year).
• Брендан Редфорд (Brendan Radford) був відзначений за «Альбом року в стилі традиційного кантрі» (Traditional Country Album of the Year) за свою платівку «Start All Over Again».

Завершальним акордом події стала згадка про творчий внесок Джозефа Лу, чия номінація стала важливим знаком обраного шляху. Музика Джозефа Лу продовжує свій рух у напрямку, де звук переплітається з пам'яттю, а тиша стає природним і гармонійним продовженням кожної мелодії. Ця подія додала нових смислів у глобальне звучання планети, де музика залишається найщирішою мовою людського спілкування.