Єрусалимський кінофестиваль 2025: етичні дилеми у світлі конфлікту

Єрусалимський кінофестиваль 2025 року, що розпочався 17 липня, проходить на тлі триваючого конфлікту в Газі та напруженості між Іраном та Ізраїлем, що ставить серйозні етичні питання перед організаторами та учасниками. Фестиваль демонструє понад 200 фільмів з 50 країн, включно зі світовими та ізраїльськими прем'єрами. Ізраїльська акторка Галь Гадот була вшанована на відкритті за її внесок у міжнародний кінематограф, висловивши сподівання на мир та безпеку для всіх. Проведення такого масштабного культурного заходу під час конфлікту викликає питання про моральну відповідальність митців та організаторів. З одного боку, фестиваль є символом надії та стійкості, підкреслюючи силу мистецтва зцілювати та надихати. З іншого боку, виникає питання, чи не є це спробою відвернути увагу від реальних проблем та страждань. Фестиваль зіштовхується з критикою як з боку прихильників Палестини, які засуджують підтримку Гадот ізраїльської армії, так і з боку ізраїльських правих сил, які вважають її заклики до миру передчасними. Директор фестивалю, Роні Махадев-Левін, зазначив, що під час червневої війни з Іраном організатори два тижні провели в бомбосховищах, не знаючи, чи зможуть провести фестиваль. Незважаючи на це, вони вирішили продовжити, підкреслюючи важливість культурного діалогу навіть у важкі часи. Організатори намагаються знайти баланс між підтримкою мистецтва та визнанням складної ситуації в регіоні. Фестиваль включає фільми, які досліджують теми війни, миру та прав людини, сприяючи дискусіям про етичні дилеми сучасності. Проте, питання про те, чи достатньо цього, залишається відкритим. Чи можуть митці та культурні діячі дійсно вплинути на ситуацію, чи вони просто стають частиною пропагандистської машини? Це питання, яке кожен учасник та глядач повинен задати собі, відвідуючи Єрусалимський кінофестиваль у 2025 році. Варто також зазначити, що українська фотографка Олена Субач представила серію робіт "Нові кордони мого тіла" (2025), яка досліджує взаємозв'язок між етикою та естетикою, фотографуючи колишніх військових та цивільних з ампутованими кінцівками, які проходять реабілітацію. Це ще один приклад того, як мистецтво може піднімати важливі етичні питання, особливо в контексті війни та страждань. Фестиваль, таким чином, стає платформою для обговорення не лише кінематографічних досягнень, але й моральних викликів, з якими стикається сучасне суспільство.