Улітку 2025 року неподалік Лейпцига сертифікований шукач артефактів Даніель Фест зробив відкриття, яке стало історичним для всієї Саксонії. Під час пошуків із металошукачем він натрапив на крихітну золоту монету — настільки добре збережену, що фахівці назвали її «майже непорушеною з часів кельтів». Знахідка датується III століттям до н.е. і офіційно визнана найдавнішою монетою, коли-небудь знайденою на території землі Саксонія.
Монету, виготовлену майже зі стовідсоткового золота, ідентифікували як кельтський чверть статера — одну з перших форм монет, що карбувалися у Північній Богемії. За словами державного археолога Саксонії докторки Регіни Смольнік, такі предмети зустрічаються вкрай рідко, адже цей регіон розташований поза межами основного ареалу кельтських поселень. Тим не менше, знахідка свідчить про активні контакти та торгівлю між місцевими громадами й кельтськими племенами Центральної Європи.
Артефакт важить лише два грами — менше за сучасну копійку — і має куполоподібну форму. На одному боці видно стилізовану голову тварини з опуклим чолом, довгим носом і рогами. Інший бік прикрашено характерними для кельтського мистецтва символами: відкритим торком із розширеними кінцями, п’ятикутною зіркою з округлими променями та центральною сферою. Подібні мотиви вважалися оберегами та знаками знаті, які уособлювали силу й захист.
Через своє опукле тиснення такі монети отримали у народі назву «райдужні чаші» (Regenbogenschüsselchen). За стародавнім переказом, вони «падали з неба» там, де торкалася земля веселка — бо саме після дощів селяни часто знаходили їх у полях.
Фест одразу повідомив про знахідку до земельного відомства з археології, і після експертизи монета була офіційно зареєстрована як культурна пам’ятка. За словами Смольнік, цей предмет навряд чи використовувався як засіб обміну: швидше за все, це був символ статусу або збереження багатства, який належав представнику місцевої еліти, пов’язаної з торговими мережами кельтів.
До цього моменту найдавнішою саксонською монетою вважався статер із району Заушвіца, датований приблизно I століттям до н.е. Нова знахідка відсуває початки грошового обігу в Саксонії майже на століття назад, доводячи, що цей край був залучений до міжрегіональної торгівлі значно раніше, ніж припускали історики.
Усього на території землі Саксонія нині відомо лише одинадцять кельтських монет, і лише дві з них золоті. При цьому лише нововідкритий чверть статера зберігся у майже первісному стані. Через мініатюрні розміри — лише два грами — археологи зазначають, що це, ймовірно, найменший артефакт, офіційно переданий до Державного археологічного відомства Саксонії.
Міністр культури й туризму землі Барбара Клепш підкреслила, що ця знахідка є «відчутним фрагментом нашої історії», який проливає світло на давні торгові шляхи й зв’язки між народами. Вона також наголосила, що приклад Феста демонструє, наскільки важливою є співпраця між громадянами та науковцями у збереженні культурної спадщини.
Золота монета з Гюндорфа незабаром поповнить експозицію Музею археології Саксонії у Хемніці, де її зможе побачити широка публіка. Для археологів ця подія стала не лише новою сторінкою у вивченні ранніх європейських контактів, а й доказом ефективності контрольованих програм сертифікованого металопошуку, які дедалі активніше допомагають відкривати минуле.