У наукових колах не вщухає напруга, пов'язана з траєкторією та незвичайною природою міжзоряного гостя 3I/ATLAS, який нещодавно здійснив прохід крізь нашу Сонячну систему. Професор Гарвардського університету, відомий астрофізик Аві Леб, висунув серйозні звинувачення на адресу Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (НАСА). Він стверджує, що космічне агентство свідомо утримує критично важливі дані, що стосуються цього небесного тіла, що ставить під сумнів прозорість наукових досліджень.
Суть претензій Аві Леба зосереджена навколо конкретного фотознімка. За його словами, це зображення було отримано 2 жовтня 2025 року камерою HiRISE, встановленою на борту орбітального апарату Mars Reconnaissance Orbiter (MRO). У той час, коли комета 3I/ATLAS, вперше виявлена 1 липня 2025 року, перебувала на відстані приблизно 30 мільйонів кілометрів від Марса, HiRISE мала ідеальну позицію для детального спостереження. Професор Леб наголошує, що спостереження з марсіанської орбіти мало вирішальне значення для точного визначення діаметра ядра об'єкта. Його офіційний запит до головного дослідника HiRISE щодо надання цього знімка, як стверджує астрофізик, залишився без будь-якої відповіді.
Об'єкт 3I/ATLAS є третім зафіксованим міжзоряним тілом, що перетинає нашу систему, і він викликає гарячі суперечки через свої нетипові характеристики. Леб неодноразово припускав, що це може бути не просто природна комета, а, можливо, технологічний апарат штучного походження. Він вказує на незвичне прискорення об'єкта та його хімічний склад, зокрема, на викид нікелю без відповідної присутності заліза. На думку Леба, така комбінація фізично не узгоджується з поведінкою звичайних комет. Проте більшість астрономів, включаючи офіційну позицію НАСА, наполягають на тому, що 3I/ATLAS є звичайною кометою, а її проліт є цінною нагодою для вдосконалення систем космічного моніторингу.
Сам Леб вважає, що приховування даних може бути пов'язане з тим, що знімок, зроблений 2 жовтня 2025 року, міг би спростувати твердження НАСА про те, що «атиповий викид» зрештою трансформувався у звичайний хвіст. Об'єкт рухається з рекордною швидкістю близько 58 кілометрів на секунду, що значно перевищує швидкість його попередників — «Оумуамуа» та комети Борисова. Комета 3I/ATLAS досягла перигелію, тобто точки максимального зближення із Сонцем, 29 жовтня 2025 року, пролетівши на відстані 203 мільйонів кілометрів від нашої зірки. Після цього вона почала свій шлях за межі Сонячної системи.
Питання прозорості даних, отриманих у критичні моменти, особливо під час зближення з Марсом, залишається відкритим і викликає занепокоєння. Згідно з прогнозами, мінімальна відстань між 3I/ATLAS та Землею очікується 19 грудня 2025 року. Додатковою інтригою є вік об'єкта: за деякими оцінками, він може перевищувати 7–8 мільярдів років, що потенційно робить його старшим за саме Сонце. Ця ситуація яскраво підкреслює фундаментальне прагнення наукової спільноти до повного та безперешкодного обміну інформацією для об'єктивного аналізу.