Вовк у Британській Колумбії обійшов пастку зі штучним інтелектом, використовуючи деревину

Наприкінці 2025 року на узбережжі Британської Колумбії, Канада, було зафіксовано випадок, що демонструє високий рівень когнітивних здібностей дикої природи. Йдеться про сірого лісового вовка, який успішно нейтралізував складну пастку, розроблену з використанням технологій штучного інтелекту (ШІ) для імітації типових моделей утилізації людських відходів з метою стримування фауни. Ця інноваційна система, за даними дослідницької групи, до цього моменту демонструвала майже стовідсоткову ефективність у затриманні різноманітних місцевих видів тварин, що робить обхід цього механізму особливо значущим.

Аналіз відеоматеріалів із системи спостереження показав, що вовк не діяв імпульсивно, а демонстрував стратегічне планування. Тварина здійснила обхід периметра пастки, ніби проводячи оцінку її функціональних особливостей перед тим, як вжити будь-яких дій. Ця поведінка свідчить про розуміння механізму, що виходить за межі звичайних інстинктивних реакцій, які зазвичай спостерігаються у диких хижаків. Дослідники відзначають, що подібна далекоглядність у тваринному світі є рідкісним явищем, що вимагає перегляду існуючих моделей взаємодії між технологіями та біологічними системами.

Унікальна стратегія обходу, зафіксована камерами, включала використання природного матеріалу для маніпуляції сенсорами. Вовк використав шматок деревини, ідентифікований як дрифтвуд, щоб навмисно торкнутися інфрачервоного датчика пастки. Цей цілеспрямований маневр призвів до передчасного закриття захисних воріт, зафіксувавши їх у заблокованому стані. Після цього вовк безперешкодно дістався до контейнера з приманкою і покинув територію неушкодженим, що підтверджує його успішне розшифрування логіки системи.

Доктор Еліз Ратерфорд, член дослідницької команди, наголосила на тому, що такий рівень передбачення вказує на стратегічне мислення, яке нечасто спостерігається у дикій фауні. Це відкриття змусило науковців тимчасово призупинити подальші випробування, які використовують подібні симуляції поведінки, для ретельної переоцінки методологічних підходів. У контексті Канади, де увага до збереження дикої природи є високою, подібні інциденти стимулюють розвиток більш адаптивних та менш інвазивних методів моніторингу та контролю.

Цей інцидент із вовком, який використав інструмент для обходу високотехнологічного бар'єру, слугує важливим прецедентом для розробників систем безпеки та екологічного контролю, демонструючи, що біологічна адаптивність може перевершити складні алгоритми, розроблені людиною. Подальші дослідження, ймовірно, будуть зосереджені на розробці адаптивних систем, які можуть навчатися на таких контрприкладах, а не лише на передбаченні типової поведінки. Це вимагатиме інтеграції більш глибоких моделей машинного навчання, здатних моделювати нелінійні та креативні рішення, подібні до того, що продемонстрував цей сірий вовк.